Зазвичай, наприкінці літа аеропорти в усіх країнах переповнені схвильованими випускниками шкіл, які готуються до початку нового життя в закордонних університетах. Щорічний п’ятимільйонний потік студентів – один із наслідків глобалізації. Студенти відкривають перед собою новий світ, тоді як університети отримують значний дохід від «свіжої партії клієнтів». Однак, з масовим скасуванням рейсів та закритими кордонами, така «міграція» стала однією з численних жертв пандемії COVID-19, пише журнал The Economist.
Пандемія коронавірусу значно ускладнює життя студентів. Багато кому не надто подобаються заняття через відеозв’язок у вітальні. Дехто ж взагалі вирішив відкласти навчання, поки ситуація у світі не нормалізується.
Ще гірше страждають від пандемії університети. Вони не лише ризикують втратити значну частину доходів від іноземних студентів, але й будуть змушені повністю модифікувати спосіб власної роботи, адже звичний режим організації навчального процесу сприяє поширенню хвороби.
Але, як не дивно, все це може принести та позитивні моменти. Протягом багатьох років університетський устрій протистояв змінам, які могли б принести користь як студентам, так і суспільству загалом. Але тепер університети будуть змушені шукати вихід, саме тому змін не уникнути.
Останнім часом вища освіта набула «широкої популярності». Починаючи з 1995 року, поширеною стала думка про важливість отримання вищої освіти, а кількість молодих людей, які вступають до вищих навчальних закладів зросла з 16% до 38%.
Але пандемія коронавірусу не на жарт «розхитала» систему освіти. Для прикладу, Китай є чи не найбільшим «джерелом» студентів для західних університетів, але відносини між Заходом і Китаєм погіршуються. Для прикладу, студентам, які мають зв’язки з військовою сферою, віднедавна заборонено навчатися в Америці.
Уряди країн приймають рішення, які обертаються неприємностями для університетів, адже зараз політика занадто сильно впливає на університетське життя. Президент США Дональд Трамп критикує університети за проповідування «лівосторонніх політичних поглядів». До того ж, в Сполучених Штатах близько 59% республіканців негативно ставляться до коледжів. У Великій Британії університети активно виступали проти Brexit, але така «опозиція» особливої ролі не зіграла.
Уряди інвестують у вищу освіту для підвищення продуктивності за рахунок збільшення потенціалу людського капіталу. Але навіть коли університети успішно працювали за звичним механізмом, потенціал людського капіталу ніяк не розвивався.
Дехто з політиків підозрює, що заклади вищої освіти халатно ставляться до організації процесу навчання, при цьому ринок праці отримує набагато більше університетських випускників, ніж він того потребує.
Виникає питання і про користь вищої освіти для самих студентів. У Британії Інститут фіскальних досліджень дійшов висновку, що п'ята частина випускників ніяк не використовує здобуту освіту в житті. В Америці чотири студенти з десяти припиняють навчання, так і не здобувши освітній ступінь. У всьому світі кількість студентів продовжує зростати, але в Америці вона зменшилася на 8% протягом 2010-2018 років.
З початком пандемії, кількість студентів в університетах може різко зменшитися. Багато країн можуть заборонити в’їзд студентам-іноземцям, але третина доходів більшості провідних університетів залежить саме від іноземних здобувачів освіти.
Пандемія коронавірусу зробить університети ще більш залежними від урядів країн, ніж будь-коли. Існує ймовірність, що багато закладів освіти можуть просто припинити власну діяльність.
Загалом, університети повинні шукати нові можливості. Багато навчальних закладів пишаються своїми багатовіковими традиціями, але пандемія змусить їх перейти в «цифровий формат», до того ж студенти, проживаючи під час навчання вдома, зможуть зекономити кошти, резюмує журнал.