Майже половина тимчасових працівників з України витрачають у Польщі до 600 злотих (4000 грн) на місяць на проживання. Їхнім економним життям сприяють пільги від роботодавців, включаючи насамперед безкоштовне житло, пише польська газета Rzeczpospolita.
Цього року частка тимчасових працівників з України, які задоволені роботою у Польщі, зросла до 85 відсотків. Це найвищий показник за останні чотири роки, а у порівнянні з опитуванням, проведеним до пандемії (у 2019 році), відсоток задоволених зріс на цілих 10 процентних пунктів, показують дані опитування агентства зайнятості Otto Work Force.
В опитуванні взяли участь понад 500 українців, які працюють у Польщі.
Томаш Дудек, керуючий директор Otto Work Force у Центральній Європі, пов'язує це зростання з пандемією, яка змусила тисячі українців повернутися на батьківщину у 2020 році. Складна ситуація на українському ринку праці (на початку цього року безробіття досягло 10,5%) змусило їх ще більше цінувати сезонну роботу у Польщі.
Рекорди
Більшість майже 60 відсотків працівників з України вказали вищу заробітну плату як основну причину приїзду до Польщі під час пандемії, але 30 відсотків сказали, що в Україні не було роботи.
У Польщі сильне зростання економіки після весняного локдауну викликало значне збільшення попиту на робочу силу, зокрема з-за кордону. Це видно зі статистики Управління соцстрахування Польщі (УСП): у жовтні майже 872 тисячі іноземців (зокрема 636 тисяч українців) сплачували внески до УСП. Це на 20% більше, ніж на рік раніше, а також у порівнянні з жовтнем 2019 року. З того часу кількість українців у регістрах УСП збільшилася майже на 24%.
Понад три чверті опитаних українців вважають, що їм було легко знайти роботу в Польщі, попри пандемію.
"Від уповільнення на ринку праці не залишилося і сліду, попит на працівників, як і раніше, зростає, а дефіцит робочої сили змушує компанії підвищувати зарплати та конкурувати додатковими пільгами", - стверджує Дудек.
За його словами, саме ці неоплачувані пільги підвищують привабливість сезонних працівників у Польщі та дозволяють українцям не сильно витрачатися на життя у Польщі. Майже кожен другий респондент витрачає до 600 злотих (4000 грн) на місяць, і лише кожен п'ятий перевищує рівень у 1000 злотих (6700 грн) на місяць. Томаш Дудек зізнається, що цей результат спочатку його шокував, оскільки свідчить про те, що значна частина тимчасових працівників з України живе тут у бідності. Однак їхня ситуація має інакший вигляд, якщо врахувати, що деякі поточні потреби мігрантів допомагають задовольняти їхні роботодавці.
Потреба стабільності
Близько 71 відсотка респондентів живуть у Польщі безкоштовно, бо житло сплачує їхній роботодавець.
"При виборі пропозицій про роботу вони звертають велику увагу на такі пільги, як безкоштовне житло, безкоштовний проїзд до роботи або пільгове харчування, тому що намагаються заощадити якнайбільше і віддати своїм родичам в Україні", - пояснює Дудек.
Більшість опитаних українців віддають своїм сім'ям у країні понад 500 злотих (3300 грн) на місяць, а понад 40% відправляють в Україну понад тисячу злотих (6700 грн).
Тенденція простежується в даних Нацбанку Польщі: за перші шість місяців цього року іноземці, які працюють у Польщі, відправили за кордон 12,4 млрд злотих (понад 3 мільярди доларів), що майже на 38% більше, ніж рік тому. Понад 80% цієї суми надіслали українці.
На думку експертів, стимулом для збільшення видатків працівників з України стала б більша стабільність їхнього перебування. Цьому сприятиме поправка до закону про іноземців, яка дозволить тимчасовим працівникам з України працювати довше на підставі так званої декларації – до 24 місяців замість нинішніх шести місяців.
"Це дозволить надавати іноземцям роботу без перерв, що вплине на характер економічної міграції до Польщі, змінивши її з нинішньої вахтової та короткострокової на середньострокову та, як наслідок, довгострокову", - сказав Міхал Вержховський, директор EWL Group.
Зміна правил тим більше необхідна, рентабельність роботи в Польщі знижується через високу інфляцію та ослаблення злотого щодо гривні, нагадує Томаш Богдевич, генеральний директор агенції з працевлаштування Gremi Personal.
Також зростає конкуренція із боку Заходу, зокрема Німеччини, яка готується підвищити мінімальну заробітну плату до 12 євро.