Чому платники податків США повинні перейматися Україною? Це питання озвучив Держсекретар 3 на зустрічі з деякими європейськими партнерами в Італії. Тоді міністр закордонних справ Франції відповів Тіллерсону, що в інтересах США сильна Європа. І це правда. Але є й багато інших причин, чому американці повинні перейматися Україною.
Про це на сторінках USA Today пише президент Council on Foreign Relations Річард Хаасс.
По-перше, вторгнення Росії в Україну, яке включає окупацію Криму і розпалювання війни в Донбасі, порушує основний принцип міжнародних відносин: кордони країн не повинні змінюватися шляхом застосування військової сили. Це те, що Саддам Хуссейн спробував зробити у Кувейті в 1990-му році і це те, що Німеччина Адольфа Гітлера намагалася вчинити під час Другої світової війни. Від виконання цієї вимоги залежить, чи буде мир і порядок у світі.
Друга причина стосується суто Росії. В часи правління Володимира Путіна вона стала одновимірною силою. Її вплив заснований на здатності домінувати над іншими через застосування військової, кібернетичної, а також енергетичної сили. Важливо, щоб Путін зрозумів, що продовження застосування сили не зробить Росію "великою знову". Якщо ж він доб'ється успіху, він продовжить завойовувати, підривати і вторгатися.
Історія про український ядерний арсенал - ще одна причина, чому американцям не повинно бути байдуже. В часи СРСР велика частина ядерних боєголовок була розміщена саме на українській території. Після розпаду Радянського Союзу виникли страхи, що новоутвоверні незалежні держави можуть стати ядерними. З'явилася небезпека, що ядерні боєголовки можуть потрапити в руки терористів.
Україна добровільно відмовилася від свого арсеналу в 1994 році в рамках угоди зі США, Великою Британією і Росією. Але російська анексія Криму посилає поганий сигнал іншим лідерам: виявляється, відмова від ядерної зброї небезпечна для політичного здоров'я і територіальної цілісності. Той факт, що Ірак і Лівія пережили вторгення після відмови від ядерних програм, а озброєна ядерними боєголовками КНДР досі не була атакована - це серйозний урок.
І це веде до четвертої причини, чому американцям варто перейматися Україною. В 1994 році за умовами Будапештського меморандуму Україна отримала різні гарантії безпеки. Вони, щоправда, не були оборонною угодою. Україна не стала членом НАТО, приміром. Але в цих гарантіях було чітко вказано, що Україна може відмовитися від свєї ядерної зброї і все одно бути у безпеці. Ці гарантії, схоже, були порожні.
"Слово країни - це її зобов'язання. І кожного разу, коли США не дотримується своїх слів, це заохочує ворогів кинути виклик американцям і їхнім союзникам. А отже світ стає менш стабільним, а вплив США скорочується", - йдеться в статті.
Хороші новини для американських платників податків в тому, що їхня країна може собі дозволити зацікавленість Україною і різними іншими міжнародними проблемами. США витрачають 600 мільярдів доларів на рік на оборону. І це лише 3% від американського ВВП. Такий рівень витрат значно менший, ніж в часи Холодний війни.
Крім того, важливий той факт, що такі витрати за кордоном не марні. Як показав досвід після терактів 11 вересня, спалаху епідемій через віруси Зіка і еболи, а також після кібератак Росії проти США під час виборів, жодна проблема не лишається локальною у тісно інтегрованому сучасному світі. Президент Дональд Трамп вів свою президентську кампанію під гаслом "Америка перш за все". І це правда, що США мають багато внутрішніх проблем, які треба вирішити. Але систему освіти і охорони здоров'я не можна покращити тим, що Вашингтон буде менше робити для світу. Американці вже витрачають більше, ніж інші народи, на школи і лікарні. Проблема в тому, як вони витрачають ці гроші. А це, у свою чергу, вирішують лідери, яких вони вибирають.
"Ігнорування того, що відбувається в Україні чи ще десь у світі не зробить нас розумішими, здоровішими чи багатшими. Це лише зробить нас менш захищеними", - йдеться в статті.
Раніше, під час візиту до Москви держсекретар США Рекс Тіллерсон заявив, що відносини між Сполученими штатами Америки і Росією не нормалізуються до повного врегулювання конфлікту на Сході України.
Нагадаємо, під час офіційного візиту до Москви 12 квітня держсекретар США Рекс Тіллерсон зустрівся з російським президентом Володимиром Путіним і главою МЗС РФ Сергієм Лавровим. Вони обговорили двосторонні відносини, а також питання міжнародної політики.
Зокрема, Тіллерсон заявив, що США наполягають на відсторонення від влади президента Сирії Башара Асада, а також на денуклеаризації Північної Кореї. Сторони домовилися координувати дії по боротьбі з ІДІЛ у Сирії, а також активізувати консультації з врегулювання конфлікту в Україні, ґрунтуючись на Мінських домовленості.
У той же час, Тіллерсон не піднімав у Кремлі питання зміни режиму санкцій проти РФ за збройну агресію проти України.