Через широко поширену ейфорію з приводу успішної оборони України проти агресивної війни Росії легко забути, що ще кілька місяців тому Україна все ще вважалася проблемною державою з точки зору верховенства права, пише Кай Амбос, завідувач кафедри кримінального права в Університеті Георга Августа в Геттінгені для Європейського журналу міжнародного права.
Кай вважає, що нерозумно очікувати, що проблеми верховенства права та судової влади зникнуть практично відразу після російського вторгнення 24 лютого. Кай відверто іронізує над українським правосуддям, критикуючи захід за "вихваляння судового процесу у справі про військові злочини проти російського танкіста", сумніваючись у неупередженості українських розслідувань основних міжнародних злочинів.
Далі він докладно розбирає суд над Вадимом Шишімаріним, вищезгаданим водієм російського танка. Довічний вирок Шишімаріну, за навмисне вбивство мирних громадянських, викликає у Кайа кілька запитань і побоювань. Професор апелює до того, що "хоча суд був публічним, нині немає доступу до вироку. Наприклад, незрозуміло, як було здійснено признання Шишімаріна?".
Кай запитує, "Чи було вбивство мирного жителя спрямоване на те, щоб приховати викрадення автомобіля злочинцем та його товаришами? Чи були побоювання, що жертва розкриє місцезнаходження російських солдатів, що зробить їх легкою мішенню для українських військових? В останньому випадку явна незаконність наказу ( стаття 33(1)(c) Статуту Міжнародного кримінального суду) і, таким чином, заперечення його дії як засіб захисту не були б такими очевидними". Кай приходить до висновку, що "Все ще може бути можливість того, що військовослужбовець припустився відповідної помилки щодо законності наказу в той час, звільняючи його від кримінальної відповідальності".
Для завідувача кафедри кримінального права в Університеті Георга Августа в Геттінгені, що в Німеччині, Кайа Амбоса, довічне ув'язнення, винесене Шишімарину, "особливо впадає в око", а довічний вирок є "незрівнянним мірою покарання" і ось які причини назвав Кай:
"По-перше, підсудний убив лише одного мирного жителя, а обтяжливих обставин немає. Таким чином, у контексті військового злочину вбивства цивільного населення діяння, що розглядається, має бути віднесено до нижчої категорії тяжкості й, отже, при призначенні конкретного покарання слід виходити з тимчасової бази у 10-15 років позбавлення волі.
Крім того, Кай вважає, що "Шишімарін - молодий 21-річний вперше засуджений, який виріс у соціально важких умовах у Сибіру, нібито добровільно з'явився з повинною, співпрацював за допомогою свого визнання, що діяв за наказом, а також виявляв каяття. Навіть якщо суд засумнівався в щирості каяття, всі ці обставини є пом'якшувальними обставинами на підставі статті 66 Кримінального кодексу України, які, своєю чергою, обтяжують відповідальність обставин за статтею 67 ККУ, пише Кай.
Далі Кай порушує питання про те, чи українська влада розслідуватиме можливі українські військові злочини й висловлює свої сумніви з цього приводу, дорікаючи Офісу Генпрокурора в тому, що розслідуються "виключно можливі російські злочини".
Продовжуючи, Кай критикує створену Україною, Польщею та Литвою Спільну слідчу групу (ССГ), у тому, що її провідний член не є державою ЄС, у нього цей факт викликає питання. Також Кай вказує на те, що до ССГ не приєдналися Німеччина, Франція та Нідерланди, що вказує на "можливу упередженість існуючої ССГ" та звинувачує її в "Україноцентричності". І, що зі зв'язки цих причин, Прокуратура Міжнародного кримінального суду (МКС), не приєдналася до ССД як "член", а лише як "учасник".
Далі йде пасаж про те, що Україна досі не ухвалила Статут Міжнародного кримінального суду і те, як це "не викликає довіри у західних партнерів".
Але варто нагадати, що МКС уже має юрисдикцію через заяви України відповідно до ст. 12 (3) Статуту МКС щодо всіх передбачених законом злочинів, скоєних на території України. Також з 20 травня набув чинності закон про співпрацю України та МКС, що вносить зміни до Кримінально-процесуального кодексу України, запроваджуючи новий розділ IX (Особливості співпраці з Міжнародним кримінальним судом). Такі дії Українського уряду Кай називає "звуженням зобов'язань національної співпраці з режимом співпраці МКС".
Зрештою, професор Кай приходить до висновку, що якщо з'ясується, що українські розслідування зосереджені виключно на можливих російських діях та злочинцях, то не лише в України, а й у Заходу виникнуть величезні проблеми з довірою. За його словами, якщо українські комбатанти справді скоюють військові злочини чи інші міжнародні злочини із використанням західної зброї, це не може бути проігноровано Заходом. І Заходу фактично доведеться переосмислити свою військову підтримку, щоб не відповідати перед міжнародним правом за допомогу у скоєнні цих злочинів.
Раніше, міжнародний трибунал для Путіна і його поплічників: як можна їх покарати. Актуальні питання щодо створення Спеціального трибуналу зі злочину агресії проти України