Відносини США і Росії повернулися назад до "смертельно небезпечної" конфронтації 1980-х років, пише в середу The Washington Post.
Діяльність російського президента Володимира Путіна відродила проблеми, які були причинами створення НАТО. На жаль, на цей раз Альянс не настільки рішучий, коли мова йде про боротьбу з російською загрозою.
В адміністрації американського президента Барака Обами обговорюють політику щодо Росії, але є внутрішні суперечності. Обама коливається між бажанням стримати Росію і продовжити сподіватися на співпрацю з Москвою в ядерних переговорах з Іраном, а також у врегулюванні сирійської громадянської війни.
Заява російського президента Володимира Путіна в російському фільмі про Крим про те, що в минулому році він готовий був привести в бойову готовність ядерний арсенал, продемонструвала нову небезпеку виходу конфлікту в Україні з-під контролю.
"Процес контролю над озброєннями, який допоміг стабілізувати холодну війну, тепер, здається, працює в зворотному напрямку", - пише автор статті. Росія призупинила минулого тижня участь у ДЗЗСЄ. Москва також відмовилася від обговорення щодо будь-яких додаткових скорочень ядерної зброї.
Найбільшу тривогу викликає порушення Росією Договору про ракети середньої і меншої дальності (РСМД). Джиммі Картер попередив на слуханнях в Конгресі в минулому місяці, що Сполучені Штати будуть розглядати військові варіанти, якщо Росія не повернеться до дотримання Договору РСМД.
Автор статті підкреслює, що на тлі використання Путіним бойовиків у Східній Україні для ведення проксі-війни, виникає питання про готовність НАТО до ефективного реагування та про наявність політичної волі. Тим більше, потрібно враховувати скорочення озброєння в Європі після холодної війни.
"М'язова пам'ять політики стримування, здається, атрофувалася. З тих пір як НАТО піддавалося справжнім випробуванням, минуло так багато часу, що члени Альянсу, можливо, забули, що означає колективна самооборона", - резюмує автор.
Ключові країни НАТО, навіть всупереч декларованій загрозу міжнародній безпеці через агресію Росії в Україні, навпаки, продовжили скорочувати витрати на оборону.
Потім Великобританія і, за нинішніми даними, Німеччина, все ж вирішили збільшити військовий бюджет. Італія поки не заявляла про аналогічні плани. У той же час Росія має намір витратити 40% всього бюджету країни на фінансування силового блоку.
Як писало видання The Economist, у НАТО немає зобов'язань захищати Балтію від Росії.