UA / RU
Підтримати ZN.ua

У Нагірному Карабаху назвали число загиблих

Число жертв зростає

В протидії Вірменії та Азербайджану, в понеділок, 28 вересня, загинули 53 військових Нагірно-Карабахської республіки (НКР), повідомили в Міноборони республіки.

За інформацією відомства, в понеділок вдень було відомо про 27 загиблих в зіткненнях, а ввечері з'явилося повідомлення про загибель ще 26 військовослужбовців.

Читайте також: Бої за Нагірний Карабах: Вірменія і Азербайджан показали нові відео зі знищеними танками

Нагадаємо, вранці 27 вересня карабахський конфлікт спалахнув з новою силою. Сторони конфлікту - Вірменія і Азербайджан - звинуватили один одного в наступальних діях і ракетний обстріл житлових кварталів в регіоні Арцах (нинішній Нагорний Карабах і прилеглі території).

Подальший розвиток ситуації багато в чому залежить від того, яку позицію займатимуть у війні за Нагірний Карабах Москва і Анкара. Туреччина всіляко підтримує Азербайджан. Але виглядає вкрай малоймовірним, що Анкара відкрито втрутиться в збройний конфлікт на боці Азербайджану.

А ось яку позицію займатиме Москва, озброює як Єреван, так і Баку? Російський МЗС закликає до переговорів. Але Кремль уже довгі роки проводить в регіоні політику «розділяй і володарюй», що підсилює його позиції на Південному Кавказі. «Розморожування» ж нагірно-карабаського конфлікту дозволяє росіянам досягти ряду стратегічних цілей. По-перше, перерізати нафтові і газові комунікації через Південний Кавказ, за якими азербайджанські енергоносії потрапляють на європейський ринок. По-друге, продемонструвати Китаю, що найбільш оптимальним маршрутом розгалуженого проекту «Один пояс - один шлях», є російська гілка, а не Південнокавказький.

Баку почав наступ в Нагірному Карабасі, прагнучи відновити суверенітет над регіоном. Найближчі дні покажуть, чи вдасться Азербайджану досягти своєї мети. Поки ж азербайджанська армія взяла під контроль шість населених пунктів регіону і кілька стратегічних висот в зоні конфлікту. Про те, що відбувається в Нагірному Карабасі, читайте в статті Володимира Кравченка «Осіннє загострення».