У Латвії у суботу, 6 жовтня, стартували парламентські вибори, повідомляє "Європейська правда". У виборах до Сейму беруть участь 16 партій і політичних об'єднань країни, згідно з даними опитувань, п'ятивідсотковий бар'єр можуть подолати три політсили, серед яких й проросійські.
Виборчі дільниці й країні відкрилися о 7:00 ранку і працюватимуть до 20:00 вечора. Голосування відбувається за відкритими списками.
На 15%-ву підтримку виборців може розраховувати соціал-демократична партія "Saskana" ("Злагода") мера Риги Ніла Ушакова, яка орієнтована переважно на російського виборця.
На другому місці – центристський альянс чинного президента міністрів (прем'єр-міністра) Латвії Маріса Кучінскіса "Zalo un Zemnieku savieniba", ZZS ("Союз зелених і селян"), який підтримують 9,8% виборців.
Третю за величиною фракцію може отримати популістська партія-новачок "Kam pieder valsts", KPV LV ("Кому належить держава") з підтримкою у 9,3%.
У решти партій замало шансів пройти до Сейму, або ж вони знаходяться у зоні ризику як такі, що навряд чи зможуть подолати 5%-ий бар'єр. Що підвищує шанси на формування коаліції з проросійською "Злагодою". До 2015 року ця політсила співпрацювала з правлячою російською "Єдиною Росією", серед її виборців традиційно - мешканці прикордонних районів країни, що межують з РФ.
Ця ситуація може стати прецедентом, оскільки вперше проросійська партія може перейти з опозиції до влади. На парламентських виборах 2014 року "Злагода" вже перемагала, але не увійшла до коаліції. Після цього партія скоригувала власну риторику щодо відносин з Росією, не визнала анексію нею українського Криму та розірвала угоду про співпрацю з "ЄР".
Раніше депутат Сейму Александрс Кірштейнс ("Національне об'єднання") запропонував розділити Росію на кілька частин за її етнічним складом задля встановлення миру в Європі. "Тільки коли Росія розділиться на менші країни за етнічним складом, військові конфлікти закінчаться і в Європі запанує мир на довгі роки", - наголошував він.
22 березня Сейм Латвії схвалив в остаточному читанні поправки до законів про освіту та загальну освіту щодо поступового переходу до навчання латиською мовою з 2019/20 навчального року. Повний перехід на навчання латиською мовою завершиться 1 вересня 2021 року.
4 липня президент Латвії Раймонд Вейоніс схвалив поправки до закону, які, забороняють приватним вишам реалізовувати навчальні програми російською мовою. Викладати у вишах, як і раніше, можна буде однією з мов Європейського Союзу, у державних – в лише в окремих випадках (для іноземців і учасників програм, передбачених договорами про міжнародну співпрацю).