Міністерство оборони Китая презентувало нову військову стратегію Піднебесної, яка умовно названа стратегією "активної оборони".
За документом, Пекін обіцяє твердо має намір дотримуватися незалежної, самостійної і мирної зовнішньої політики. У доктрині також прописано, що Китай "ніколи не вступить в гонку ядерних озброєнь з жодною країною".
"Ми не будемо атакувати, поки нас не атакують, але ми нанесемо удар при атаці", - написано в традиційному китайському стилі у "Білій книзі", зміст якої передає китайське агентство "Сіньхуа".
У той же час, в стратегії прописана необхідність в умовах нових загроз "вигравати інформаційні локальні війни", активно розвивати "кібер-технології".
Більше того, Китай залишає за собою право зміцнювати "співробітництво з питань міжнародної безпеки" на територіях, "життєвоважливих для інтересів Китаю за кордоном".
В документі зазначено чотири головних виміру безпеки країни: океан, відкритий космос, кіберпростір і ядерний потенціал.
На думку китайських стратегів, світова війна малоймовірна в найближчому майбутньому, і міжнародна ситуація збережеться "загалом, мирною". При цьому загрози "локальних воєн" зберігаються.
У той же час, у Китаю бачать загрози від "гегемонізму, силової політики і нео-інтервенціоналізма (вторгнення в інші країни в умовах нових технологій - ред.).
Морські амбіції Китаю
Багато уваги в доктрині приділено інтересам і правам Китаю на моря, вихід до яких має країна.
Зокрема, на тлі напруженості в Південно-Китайському морі на спірних територіях, в стратегії прокоментована позиція Китаю наступним чином: "Деякі сусіди роблять провокативні дії і зміцнюють військові присутність на рифах Китаю і островах, які вони нелегально окупували. Деякі треті країни (які не є сусідами, натяк на США - ред.) також втручаються в справи Південно-Китайського моря, ведуть стеження і розвідку проти Китаю".
У той же час, представляючи нову військову стратегію Китаю, прес-секретар міноборони Китаю Ян Юджун заявив, що Китаю "не будував жодних військових баз за кордоном" і не шукає "військової гегемонії" на морі. У той же час, він додав, що інфраструктурний проект Китаю на спірному острові в Південно-Китайському морі Наньша (Спратлі) буде служити для "військових і цивільних" цілей. При цьому він відніс острова до китайських володінь.
На архіпелаг Спратлі претендують Бруней, В'єтнам, КНР, Малайзія, Тайвань і Філіппіни.