Станом на середу, 17 березня, у Білорусі визнані політичними в'язнями 290 осіб. Зокрема, напередодні до списку політв'язнів додалося ще чотири імені, передає правозахисний центр "Вясна".
"Блогери, бізнесмени, активісти штабів кандидатів у президенти, учасники акцій протесту перебувають в місцях несвободи, далеко від своїх рідних і близьких через те, що не побоялися скористатися своїми правами - правом на участь в мирних зібраннях, на висловлення своєї думки та на участь у політичному житті країни", - йдеться на сайті центру.
16 березня політичними вёязнями визнали ще чотирьох осіб - Олексія Артецкого, Дмитра Буневіча, Дениса Іванця і Романа Сидюка. Вони були звинувачені в "масових заворушеннях" і "діях, що грубо порушують громадський порядок" та позбавлені волі.
Білоруські ЗМІ оцінюють це як політично мотивоване переслідування.
Відзначимо, що протести в країні почалися в серпні 2020 року. Після того, як перемогу в президентських виборах вп'яте здобув Олександр Лукашенко, на вулиці білоруських міст вийшли люди, які не вірять в офіційні результати виборів.
Україна і багато європейських країн, США та Канада не визнають Лукашенка президентом Білорусі. Після білоруських виборів Україна поставила на паузу міжнародні відносини з країною. За словами глави МЗС Дмитра Кулеби, Київ готовий до співпраці з білоруською опозицією, за умови, що вони чітко артикулюють свою позицію щодо питання окупації Росією Криму та війни в Донбасі.
Раніше в Білорусі створили базу даних, яка містить інформацію про учасників протестних акцій, що почалися після президентських виборів в країні. У базі вказані стать, вік, регіон проживання, місце роботи або навчання протестувальників, а також про їх захоплення.
У серпні опозиціонери, не визнавши результатів президентських виборів в Білорусі створили координаційну раду з передачі влади. До нього увійшли 35 осіб.