Туреччина посіла друге місце за обсягами постачання товарів до Росії, поступаючись лише Китаю. Про це повідомив глава Федеральної митної служби РФ Руслан Давидов, підтверджуючи слова турецького президента Реджепа Тайїпа Ердогана про зростання товарообігу. На зустрічі з президентом РФ Владіміром Путіним у Сочі лідер Туреччини заявляв, що взаємний товарообіг між країнами становить 62 млрд. дол. і сторони планують довести цей показник до позначки 100 млрд дол. на рік.
«Туреччина непогано йде, за імпортом на друге місце виходить зараз», – сказав Давидов російському пропагандистському виданню «Известия», уточнивши, що основними постачальниками РФ на даний момент виступають Китай та Туреччина, а також зростає імпорт із країн Євразійського економічного союзу. За даними «Известий», 6 вересня посол КНР у Росії Чжан Ханьхуей повідомив, що Китай очікує, що мету 200 млрд дол. по товарообігу з Росією буде досягнуто до кінця 2023 року.
Відповідаючи на питання про те, як відбилися на товарообігу введені Анкарою нові обмеження у зв'язку з посиленням контролю за санкційними товарами, Давидов сказав:
«А ось товарообіг у нас Туреччиною цього року зростає, імпорт збільшився на 60%, тому загалом і загалом мені здається, що все нормально. У нас із Туреччиною діє спрощений митний коридор. Там оформляється переважно плодоовочева продукція. Цього року темпи зростання приблизно 30% до минулого року», – сказав Давидов.
Він заявив, що так звані «дружні країни» займають у торгівлі з Росією близько 75%.
«Зараз акцент на Азію, тобто у нас із Азією 420 млн т, 275 млрд дол. цього року за вісім місяців. Раніше те, що їхало через Захід, зараз переважно йде через Схід», – сказав Давидов.
Нагадаємо, що Ердоган на саміті G20 заявив, що будь-яка ініціатива щодо відновлення експорту зерна через українські чорноморські порти, що передбачає ізоляцію РФ, не буде життєздатною. Він виступає за співпрацю із РФ.
Президенти Туреччини та Росії зустрічалися в Сочі та домовлялися про можливе поновлення зернової угоди. Це був лише перший обережний скринінг пропозицій сторін, після якого, можливо, піде нова домовленість. Про сочинські переговори і що за ними стоїть пише Володимир Кравченко у статті «Зернова угода по-новому? Чи піде Україна на поступки дорогим друзям Путіну та Ердогану» на ZN.UA.