Напередодні стало відомо, що Туреччина офіційно подала заявку на приєднання до групи країн [blink title="БРІКС" headinfo="БРІКС"]Міжнародна організація, до якої входять Бразилія, Росія, Індія, КНР, ПАР.[/blink]. На думку старшої аналітикині Центру досліджень сучасної Туреччини Карлтонського університету Євгенії Габер, такий крок – це спосіб продемонструвати успіх у спробах стати центром сили, а також показати, що країна не обмежується лише європейським напрямом. Але навряд чи це новий стратегічний вектор розвитку Туреччини, завила Габер в ексклюзивному коментарі ZN.UA.
«Я не думаю, що це остаточний розворот на схід та відмова від Євросоюзу. Скоріше це спроба продемонструвати зусилля Туреччини стати центром сили у новому багатополярному світі та створити альянси поза західним світом. Якби були хоч якісь реальні перспективи з Європейським Союзом, стільки уваги БРІКС не приділяли б. Або, якби ЄС прийняв більш принципову позицію та озвучив чіткі перспективи членства Туреччини у ЄС», – наголосила Габер.
При цьому експерт вказала на два моменти, які сприяли подачі заявки до БРІКС. По-перше, немає жодних прописаних механізмів, які забороняли б, наприклад, членам ЄС, а вже тим більше кандидатам на вступ до Євросоюзу, приєднуватися до БРІКС.
«Це дозволяє Туреччині ухвалювати подібні рішення. Хоча у випадку з БРІКС ніхто не розуміє, як Туреччина одночасно буде членом цієї організації та митного союзу з ЄС», - зазначила Габер.
По-друге, заявка в БРІКС – це важливий іміджевий проєкт Туреччини як країни, яка не обмежується європейським напрямом і в ситуації, коли немає прогресу щодо членства з ЄС, вона готова демонструвати дружбу з Росією та Китаєм.
«Насправді Туреччина не має таких економічних інтересів з РФ і КНР, як з ЄС. І за обсягом товарообігу, і за рівнем інвестицій США та ЄС залишаються ключовими партнерами Анкари. Тому БРІКС – це спроба показати, що Туреччина виступає за постзахідний багатополюсний світ, про який постійно говорить президент Реджеп Ердоган», – зазначила експерт.
При цьому, як зауважила Габер, глава МЗС Туреччини Хакан Фідан вперше за багато років їде на неформальну зустріч голів зовнішньополітичних відомств ЄС. Туреччина також продовжує проводити з ЄС зустрічі на всіх рівнях.
«Тому Туреччини не збирається обирати між ЄС та БРІКС. Для мене це скоріше спроба показати, що Туреччина проводить багатовекторну політику і може будувати відносини з усіма одночасно — з Росією та Україною, БРІКС та ЄС. Але у перспективі Туреччина все одно збереже інтереси в євроатлантичному просторі», – підсумувала Габер.
Як писало видання Bloomberg, БРІКС є альтернативою інститутам, де домінує Захід, таким як Світовий банк і Міжнародний валютний фонд. Нові члени можуть отримати доступ до фінансування через його банк розвитку, а також розширити свої політичні та торговельні відносини. Розширення БРІКС переважно відбувалося за рахунок Китаю, який намагається посилити свій глобальний вплив, схиляючи на свій бік країни, які традиційно є союзниками США.
Щодо Туреччини, то вона веде переговори про вступ до ЄС з 2005 року, але зіткнулася з низкою перешкод, включаючи те, що блок описує як демократичні недоліки країни. Туреччина вважає, що приєднання до БРІКС може допомогти країні покращити економічну співпрацю з Росією та Китаєм та стати торговим каналом між ЄС та Азією.