Як писав Ян Флемінг, британський письменник, який створив Джеймса Бонда: "Один раз — це випадковість. Двічі — збіг. Втретє — ворожі дії".
Не треба бути затятим читачем романів про холодну війну, щоб побачити відлуння пригод “агента 007” у реальних подіях навколо газопроводів-близнюків "Північний потік 1-2" цього тижня, пише Bloomberg.
За один день на газопроводах, що з'єднують Росію та Німеччину по дну Балтійського моря, відбулася не одна, не два, а цілих три великі витоки. На думку спадає одне слово "саботаж".
Як і вигаданий шпигун Флемінга, реальні західні шпигуни в Радянському Союзі діяли відповідно до набору принципів, відомих як "Московські правила", щоб вижити за умов постійного переслідування з боку Кремля та КДБ.
Один із ключових принципів говорив: "Якщо здається, що це неправильно, значить, це неправильно". Три витоку за один день здаються дуже, дуже неправильними.
Якщо відкинути той факт, що газопроводи "Північний потік 1" та "Північний потік 2" зараз не працюють, витоки на них, швидше за все, є посланням: Росія відкриває новий фронт у своїй енергетичній війні проти Європи.
Спочатку вона припинила постачання газу, зокрема газопроводом "Північний потік". Тепер, можливо, вона атакує енергетичну інфраструктуру, яку колись застосовувала для доставки своїх енергоносіїв.
Перший крок у мілітаризації енергопостачання можна було б легко зупинити; потрібно лише політичне рішення, щоб відновити постачання газу.
Другий етап, однак, є більш довгостроковим і, можливо, навіть необоротним. Якщо хтось у Європі сподівався, що Німеччина отримає газ газопроводом "Північний потік" у 2023 році, то ця очевидна атака поклала край надіям.
"Руйнування, що сталися протягом одного дня на трьох лініях трубопровідної системи Nord Stream, безпрецедентні", - йдеться у заяві оператора трубопроводу. "Наразі неможливо оцінити терміни відновлення роботи".
Чи це може бути випадковістю? Можливо. Зсув під водою міг би пояснити поломку. Тим не менш, геологічні інститути не зафіксували жодних землетрусів поблизу останнім часом, що дозволяє припустити, що проблема має рукотворний характер.
У минулому рибальські мережі з траулерів ушкоджували підводні кабелі, порушуючи телефонний та інтернет-зв'язок. Але глибина залягання трубопроводів Nord Stream та їх розміри, порівняно з телекомунікаційними кабелями, роблять таку можливість малоймовірною. Підводний човен міг зіткнутися з морським дном, зачепивши трубопровід. Але чи зіткнутися тричі, у трьох різних місцях? Малоймовірно, якщо це не було зроблено спеціально. Нечесна гра — найімовірніше пояснення.
Кому це вигідно? У соціальних мережах багато хто швидко відзначив, що президент США Джо Байден пообіцяв "покласти край" трубопроводу. "Я обіцяю вам, що ми зможемо це зробити", — сказав він на початку цього року у ролику, широко поширеному у вівторок.
Теоретики змови завжди і в усьому бачать руку ЦРУ. Але це нісенітниця. Явний бенефіціар остаточного закриття газопроводу "Північний потік" є російський президент Володимир Путін.
Витік газу стався у данських водах, і енергетичне відомство країни швидко усвідомило істину: таких аварій просто не буває.
"Розриви газопроводів трапляються вкрай рідко, і тому ми вважаємо за необхідне підвищити рівень готовності", - заявив у вівторок у своїй заяві Крістоффер Бетцаув, голова Данського енергетичного агентства. "Ми хочемо забезпечити ретельний моніторинг критичної інфраструктури Данії, щоб зміцнити безпеку постачання у майбутньому".
Європейські сусіди Данії мають наслідувати цей приклад і привести свою енергетичну інфраструктуру в стан підвищеної готовності. Усередині енергетичної галузі політики та керівники потай шепочуться про те, що їхні побоювання з приводу майбутньої зими не обмежуються лише постачанням газу, але також включають кібератаки і саботаж проти мережі розподілу енергії. Протягом кількох місяців чиновники та керівники обговорювали цей ризик у приватному порядку. Тепер кошмар, схоже, стає дійсністю.
Європу перетинає павутиння з тисяч кілометрів газо- та нафтопроводів та ще довших повітряних ліній електропередачі, що з'єднують сотні насосних станцій, сховищ та силових трансформаторів. Якщо завдати удару по одній з них, або за допомогою кібератаки, або фізичного саботажу, наслідки будуть відчуватися по всьому континенту.
Історія свідчить про те, що ризик порушення роботи в результаті кібератак реальний, а попередні інциденти показують, що енергетичні мережі набагато вразливіші, ніж визнають уряди.
У травні 2021 року кібератака призвела до відключення трубопроводу Colonial, найважливішого каналу для транспортування бензину, дизельного та реактивного палива в США, що призвело до серйозних збоїв у постачанні на східне узбережжя Америки. Тоді Білий дім заявив, що атака була здійснена групою, що діє з Росії, яка вимагала і отримала грошовий викуп. Раніше цього року кібератака на перевалочні пункти у ключовому європейському нафтовому вузлі Амстердам-Роттердам-Антверпен викликала хаос на ринку нафтопродуктів. Постраждало понад десяток нафтових терміналів і виникли локальні дефіцити.
Ця ймовірна нова глава в енергетичній війні може свідчити про відчай Кремля, що зростає, враховуючи, як погано йде його війна проти України. Але це також дуже ефективно. Європейські ціни на газ негайно підскочили, і ринок скоригував свої форвардні ціни на газ на літо 2023 року та зиму 2023-24 років.
Трейдери, які робили ставки на те, що "Північний потік" може знову відкритися за кілька місяців, що призведе до зниження цін на газ, закрили ці позиції. Урок очевидний: енергетична війна триває, зима ось-ось почнеться, і Путін продовжуватиме брудні ігри.