Цього літа виповниться рівно 70 років, як мати Гарі Трумена захворіла у Міссурі. Президент 3 тоді був у Національному аеропорті у Вашингтоні на борту "Священної корови", як тоді називали "Борт №1", і готувався вилетіти, щоб провідати її. Але затримав виліт на 17 хвилин, щоб дати старт найбільшій реорганізації Збройних сил США за всю історію.
Тоді, в 1947 році, Трумен підписав "Національний акт про безпеку", згідно з яким з'явилися Департамент оборони, нові військово-повітряні сили і Національна рада безпеки.
Звільнення радинках Білого дому Стівена Беннона з посади постійного члена цієї Ради - не така вже й велика подія за 70-річну історію існування відомства.
Про це сьогодні пише Newsweek, додаючи, що ця подія навряд чи дорівняється до того, як, скажімо, Генрі Кіссінджер перетворив Раду з нацбезпеки з простого координаційного органу в серйозне відомство, яке приймає прямі рішення, як це сталося в 1972 році, коли США намагалися встановити відносини з материковим Китаєм.
Звільнення Беннона - не така вже й "епічна подія" навіть для історії адміністрації Дональда Трампа. Адже він все одно зможе брати участь у деяких зустрічах. Тому, на думку видання, не варто перебільшувти важливість події. Зрештою, як члена адміністрації в Білому домі з широким портфелем і нечіткими повноваженнями, рано чи пізно Беннону повинні були "підрізати крила".
Минулої зими його призначення постійним членом Ради з національної безпеки здивувало багатьох. Особливо тому, що директору ЦРУ і іншим більш достойним кандидатам було відмовлено в такому статусі. Але через кілька тижнів після того союзник Беннона Майкл Флінн пішов у відставку з посади радника президента з національної безпеки. Його місце зайняв військовий Герберт МакМастер, який здавався більш традиційним кандидатом на цю посаду без скандалів, які нависли над Флінном. Тож було очевидно, що Беннон не зможе зберегти свою роль. І от це сталося офіційно.
Але звільнення, на думку видання, може виявитися благословенням для Беннона, який лишається неймовірно впливовим. Він ніколи не був здатним переформатувати систему національної безпеки США так, щоб вона відповідала його націоналістичним уявленням. Тож для нього ж краще опинитися поза грою, в якій він не міг перемогти від початку.
Але він збергір важливий портфель, яким він може ефективно скористатися. Він має доступ до Овального кабінету. Такий привілей є ще хіба що у МакМастера, начальника Генштабу Рейнса Прібаса і радника президента Келліенн Конвей. Також президент Трамп досі прислухається до націоналістичних ідей Беннона: закрутити гайки в торгівлі, жорсткіше підійти до імміграції і не довіряти міжнардним організаціям. Нічого з цього не змінилося. Важливо і те, що Беннон дуже близький з президентом. Трамп вірить, що він і Конвей допомогли йому перемогти на виборах. І президент не забув це.
Тепер Беннон постав перед тим же викликом, що і Карл Ров у адміністрації Джорджа Буша Молодшого чи Дік Морріс у часи Білла Клінтона: як впливати на все, але при цьому непереборщити і не видати себе.
Нагадаємо, що вчора Трамп звільнив свого головного стратега Беннона. Рішення було прийняте в процесі більш широкого переформатування Ради з національної безпеки США.
Беннон був головним редактором радикального сайту Breitbart, перш ніж приєднався до команди Трампа. Після виборів він неодноразово висловлювався вороже до Євросоюзу.
Видання The Guardian писало, що Беннон сказав послу Німеччини у Вашингтоні, що вважає ЄС "дефектним у його конструкції". І тому хотів би вести справи з Європою на двосторонній основі.