Зловісний конфлікт в Україні, який може перерости в цілу катастрофу, стане одним з найвищих пріоритетів для адміністрації нового президента США Дональда Трампа.
Анексія Криму і агресія Росії в Донбасі стали кричущим порушенням міжнародних законів. Ці російські дії підірвали американсько-російські відносини, які зараз стали найгіршими з часів Холодної війни. Всі конструктивні діалоги були зірвані.
Під час кампанії Трамп обіцяв, що, ставши президентом, він буде вести справу з Володимиром Путіним і його оточенням, покладаючись на свої дипломатичні здібності, набуті за кар'єру в бізнесі.
"Ми переконані, що настав час для Трампа скористатися несподіванкою своєї перемоги на виборах і підійти до Путіна з пропозиціями, які змінять ситуацію і зможуть забезпечити деескалацію української кризи, так само як і закласти фундамент для відновлення відносин між США і Росією. Альтернативний варіант – продовження нинішньої політики – призведе лише до подальшої дестабілізуючої риторики, дорогого і небезпечного нарощення озброєнь з обох боків і посилення військової конфронтації між НАТО і Росією", - пишуть на The National Interest юристи Джефрі Барт, Джеймс Гітч, Пітер Петтібон і Томас Шиллінґлоу, які впродовж останніх десятиліть працювати в Україні і Росії.
Вони зауважують, що адміністрація Трампа може легко засудити попередню політику США, яку Володимир Путін і його оточення вважають загрозливою для національних інтересів Росії. Зокрема, це стосується розширення НАТО на схід після Холодної війни, а також всіх ініціатив США в часи президентства Білла Клінтона, Джорджа Буша-молодшого і Барака Обами. Операції в Косово, Іраку і Лівії, а також "кольорові революції" в колишніх радянських республіках в очах Путіна були напряму чи опосередковано націлені проти режиму в Москві. Крім того, Путін виправдав окупацію Криму тим, що Україна нібито могла вступити в НАТО.
Під час кампанії Трамп заявляв про намір збудувати абсолютно нові відносини з Росією. І питання України повинно стати першим на порядку денному. Автори статті пропонують новому президенту взяти за основу три важливі кроки.
По-перше, Захід і Росія повинні "погодитися не погоджуватися" зі статусом Криму на невизначений термін. Так, приміром, у дипломатичному світі розглядати три країни Балтії з 1940 року, коли їх окупував СРСР. Навряд чи це можна назвати елегантним чи задовільним рішенням, але, принаймні, воно відображає реальність.
По-друге, обидві сторони повинні погодитися зі збереженням статус-кво Донбасу як частини України і добитися тривалого перемир'я.
По-третє, США, Європа, Україна і Росія повинні разом оцінити і створити спільний пакет допомоги для економічного відновлення України. Це повинно бути узгоджено на рівні міністрів закордонних справ. Передумовою для створення фонду допомоги повинно стати спільне розуміння, що політично і економічно стабільна Україна в довгострокових інтересах всіх сторін включно з Росією. Робота над уточненням "деталей" у формулюваннях цього пакету допомоги може створити площину, в якій сторони можуть розглядати інші складні політичні проблеми. На думку авторів, саме нова адміністрація у Вашингтоні повинна виступити з такою пропозицією. Адже так можна подати сигнал, що Путіна ігнорувати не будуть і нова команда хоче працювати з ним над відновленням конструктивних відносин.
Україні доведеться передати мільярди доларів економічної допомоги, однак всі виплати повинні бути жорстко проконтрольовані. Кошти повинні піти на відновлення інфраструктури служб, на виплати компенсацій десяткам тисяч переселенцям і мирним мешканцям, чиї будинки і фінансове становище постраждали. Перевагою такого підходу буде те, що кожна сторона може розробити свою власну формулу виплат і вирішити самостійно, скільки і на що вона вважає за потрібне витратити грошей. Таким чином, кожен зможе заявити про свій "успіх".
Україна може розглядати кошти від Росії як непряму "репарацію" за окупацію Криму і руйнування міст в Донбасі. Москва ж може розглядати такі витрати як капіталовкладення в створення надійного торговельного партнера. На думку авторів, статус України у відносинах з Євросоюзом може зачекати до подальшого розвитку подій. Нинішні лідери в Росії і США мають дуже різні погляди на свої національні інтереси. Але так само було і в часи Холодної війни.
Тим часом, республіканець Джон Маккейн назвав "неприйнятними" наміри Трампа зблизитися з Росією. Він нагадав, що Путін - це колишній агент КДБ, якому не можна вірити. А остання спроба США перезавантажити відносини Росією закінчилися вторгненням російських військ в Україну і Сирію.
Як йдеться у статті свіжого тижневика "Дзеркало тижня. Україна", поки незрозуміло, чи усвідомлює президент-республіканець, що втручання Росії в Сирії лише поглибить кризу в цій країні та на Близькому Сході в цілому, виштовхуючи все нові і нові хвилі міграції в Європу, яка вже захлинається і від мігрантів, і від зростання ксенофобії. Практично непомітні його наміри щодо наповнення чимось іншим нинішнього курсу США на Близькому Сході.
Детальніше про перемогу республіканця Дональда Трампа на виборах у США та пріоритети його політики на посаді глави держави читайте в статті Богдана Яременка та Олега Белоколоса "Вибори президента США: як сталося неймовірне, і чого очікувати Україні?" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".