На засіданні Сенату 11 січня Рекс Тіллерсон довго намагався переконати скептиків у тому, що його минулі відносини з Володимиром Путіним не стануть причиною його наївної і слабкої політики щодо Кремля.
Про це в статті для Atlantic Council пише колишній посол США в Україні Джон Гербст, зауважуючи, що це було помітно з самого початку. Він сказав, що Америці потрібно без ілюзій дивитися на відносини з Москвою. І що Росія становить небезпеку, а американські союзники мають рацію, що бояться її. Він насварив Москву за анексію Криму і вторгнення в Україну. Попри те, що з Росією можна співпрацювати там, де її інтереси збігаються з американськими, за словами Тіллерсона, Вашингтон повинен жорстко відстоювати інтереси Амеирки і її союзників, а Росія "повинна відповісти за свої дії".
Хоча заяви кандидата в Держсекретарі були гучними, вони не були чимось надзвичайним із зрозумілих причин. Однак він зіштовхнувся з гострими питаннями від сенаторів, які сумніваються у його поглядах на Україну і Росію. Гербст пише, що відповіді Тіллерсона були сильними, а інколи специфічними.
Стосовно України він сказав, що слабка відповідь Заходу на анексію Криму в 2014 році заохотила Росію почати військову операцію в Донбасі. Коли його запитали, що США варто було зробити у відповідь, він відповів, що варто було передати оборонну летальну зброю і надати Києву оперативні розвідувальні дані.
"Звісно ж, слова Тіллерсона були не про те, що США повинні зробити тепер. Але вони відкривають можливіть того, що адміністрація Трампа може забезпечити Україну більш серйозною підтримкою у боротьбі проти агресії Кремля, ніж попередники", - вважає Гербст.
Щодо санкцій, позиція Тіллерсона виявилася неоднозначною. З одного боку він визнав, що санкції - це "важливий інструмент" стримування негативної поведінки. А з іншого - заявив, що вони шкодять американському бізнесу. Його остаточною реплікою було те, що статус-кво в питанні санкцій потрібно зберегти, поки він не вивчить ситуацію краще. На думку Гербста, скоро світ дізнається, яку позицію адміністрація Трампа займає щодо санкцій. Оскільки їхня дія закінчиться в березні, якщо адміністрація не поновить їхню дію.
"Якщо агресія Москви в Україні продовжиться, не продовжити дію санкцій було б ознакою слабкості", - вважає екс-посол США в Україні.
Тіллерсон також запевнив, що підтримує "Акт Магнітського", який передбачає санкції проти низки громадян Росії за порушення прав людини і демократичних норм. Він також підтвердив, що прихильний до ідеї запровадження так званого "Глобального акту Магнітського про відповідальність за порушення прав людини". Водночас, він відхилив питання республіканця Марко Рубіо про те, чи вважає він Путіна "військовим злочинцем".
На думку Гербста, в Сенаті Тіллерсон показав, що він реалістично оцінює небезпеку, яку становить ревізіоністська політика Путіна, і що він підтримує ідею зміцнення НАТО і американського лідерства. Заяви, які Тіллерсон зробив, дають можливість здогадуватися, яку політику буде проводити адміністрація Трампа. Але не варто сприймати їх як гарантію.
Тим часом, видання Financial Times писало, що у Тіллерсона проблеми з республіканцями на шляху до крісла Держсекретаря. Частина сенаторів від партії сумніваються, чи варто підтримувати його кандидатуру. Якщо хоча б троє республіканців і всі демократи у Сенаті проголосують проти нього, Тіллерсон не стане Держсекретарем.
Раніше повідмлялося, що Тіллерсон пообіцяв, що США зможуть визнати Крим російським тільки за згодою українського народу. Тіллерсон також заявив, що США повинні були більш рішуче реагуватина незаконну анексію Криму Росією в 2014 році. Зокрема, Вашингтон повинен був надати Києву негайну військову допомогу, щоб запобігти подальшу російську агресію.
Читайте про можливі причини і наслідки вибору Трампом кандидатури Тіллерсона на пост держсекретаря США в статті Михайла Гончара "Час тиранозаврів, або В чиїх руках Трамп*?"