UA / RU
Підтримати ZN.ua

The Guardian називає ключові досягнення кліматичної конференції Cop26 на даний момент

Встановлені кліматичні цілі вказують на прогрес, однак виникає багато запитань щодо їх реалізації.

У Глазго триває кліматична конференція Cop26. Світові лідери вже домовилися скоротити вирубку лісів, зменшити викиди метану та почати поступово відмовлятися від вугілля, що стало важливими кроками. Однак проблемою є відсутність кліматичних ініціатив з боку деяких країн, пише The Guardian.

Обіцянки

Що стосується національних зобов’язань щодо викидів вуглецю, Індія дала досить широкі обіцянки. Прем’єр-міністр Нарендра Моді оголосив, що його країна, яка наразі є великим джерелом викидів вуглецю, планує виробляти половину електроенергії з відновлюваних джерел до 2030 року і досягти нульового рівня викидів до 2070 року.

Більшість експертів оцінюють таку мету як надзвичайно амбітну. На думку аналітиків, швидше за все, план Індії полягає в досягненні нульового рівня викидів лише для вуглекислого газу до 2070 року, а не для інших парникових газів.

Тим не менш, цей крок є значущим і різко контрастує з низькими зобов’язаннями щодо викидів, які взяли на себе Саудівська Аравія, другий за величиною виробник нафти на планеті, і Росія. Іншими словами, залишається багато роботи.

Вирубка лісів

Вирубка дерев сприяє зміні клімату, оскільки виснажує лісовий покрив, який є життєво важливим для поглинання вуглекислого газу.

Угода про скорочення вирубки лісів стала одним із найважливіших моментів першого тижня Cop26. У рамках договору понад 100 світових лідерів погодилися скоротити вирубку лісів до 2030 року.

Важливо, що Бразилія, де за останні роки зникли великі ділянки тропічних лісів Амазонії, була серед підписантів. Однак аналітики зазначають, що попередня подібна міжнародна угода, укладена в 2014 році, жодним чином не сповільнила вирубку лісів.

З іншого боку, нові домовленості підкріплюються грошима: майже 19,2 мільярда доларів державних і приватних інвестицій. Частина цих грошей піде в країни, що розвиваються, на відновлення пошкоджених земель і допомогу в боротьбі з лісовими пожежами.

Викиди метану

Вуглекислий газ може бути основною рушійною силою глобального потепління, але метан також є потужним парниковим газом, а його рівень в атмосфері значно зріс за останнє десятиліття. Тому зобов’язання альянсу з більш ніж 90 країн, які представляють дві третини світової економіки, скоротити викиди метану щонайменше на 30% від нинішніх рівнів до 2030 року вважається важливим, хоча й запізнілим кроком вперед.

«Зменшення викидів метану є одним з найефективніших кроків, які ми можемо зробити, щоб скоротити глобальне потепління в найближчій перспективі і зберегти його на рівні 1,5°C», - сказала президент Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.

Метан виділяється з газових і нафтових свердловин, трубопроводів та муніципальних сміттєзвалищ. Однак Китай, Індія та Росія не зобов’язалися скоротити викиди метану.

Поступова відмова від вугілля

Викиди парникових газів, що виділяються при спалюванні вугілля, є однією з ключових причин зміни клімату. Відмова від вугілля вважається критичним кроком для обмеження підвищення температури по всій планеті.

«Я думаю, ми можемо сказати, що кінець епохи вугілля вже наближається», – сказав британський політик Алок Шарма, детально описуючи угоду про поступове припинення роботи наявних електростанцій, що працюють на вугіллі, і відмову від будівництва нових.

Однак відсутність Австралії, Індії, США та Китаю серед країн, які зобов’язалися відмовитися від вугілля викликала критику.

«Проблема в тому, що вугільна промисловість може продовжувати працювати в звичайному режимі ще багато років», — сказав кліматолог Джеймі Пітерс.

Глобальне потепління

Міжнародне енергетичне агентство (МЕА) з ентузіазмом відреагувало на кліматичні обіцянки світових лідерів.  

«Новий аналіз МЕА показує, що повне досягнення всіх кліматичних зобов’язань країнами, які їх прийняли, обмежить глобальне потепління до 1,8°C», – написав у Twitter директор агентства Фатіх Біроль.

«Але, виходячи з реальної ситуації, світ перебуває на шляху до потепління на 2,7 градуса», - сказав спеціальний радник генерального секретаря ООН з питань кліматичних заходів Селвін Харт.

Читайте також: Лікар із Канади діагностував у пацієнтки астму, «викликану змінами клімату»

Згідно з дослідженнями вчених із Китаю, США та Європи, до 2070 року близько 3 мільярдів людей ризикують опинитися в умовах, непридатних для проживання. Причиною цього є зміна клімату та глобальне підвищення температури.

Однак швидке скорочення викидів парникових газів може частково виправити ситуацію, вважають вчені.