Бруд і виснаження підштовхують український контрнаступ до завершення. Таким чином, акцент зміщується на захист міст, інфраструктури та життєво важливих виробничих потужностей країни від нових російських ракетних обстрілів, мета яких - підірвати волю і здатність України до боротьби.
11 жовтня в Брюсселі відбулося 16-те засідання Контактної групи з питань оборони України, до якого входять 54 країни. Президент Володимир Зеленський дав чітко зрозуміти донорам, що найбільше його країні зараз потрібні системи ППО і артилерійські боєприпаси. Але раніше цього місяця глава Військового комітету НАТО адмірал Роб Бауер сказав, що в запасах зброї Заходу «вже видно дно діжки».
Про це пише The Economist, нагадуючи, що минулого року система протиповітряної оборони України перемогла у двобої з російськими ракетами і іранськими безпілотниками Shahed, якими Росія обстрілювала українські міста. Західні наземні системи протиповітряної оборони, такі як ракетні батареї Patriot і IRIS-T, прибули вчасно, і Україна продемонструвала неабияку майстерність в інтеграції широкого спектру платформ і радарів. Українські ремонтні бригади теж перевершили очікування, зумівши швидко відновити енергопостачання, навіть після частих атак атак.
Але цієї зими Україна готується до повторення того ж самого, або й гіршого, з боку ворога, який зробив висновки з минулорічної кампанії. Україна побудувала бетонні захисні споруди навколо важливих ділянок своєї електромережі і придбала аварійні генератори, щоб запобігти повним відключенням електроенергії. Але так само, як наземна війна, боротьба в повітрі теж за своєю природою виснажлива.
Експерт з військово-повітряних сил Міжнародного інституту стратегічних досліджень Дуглас Баррі каже, що питання, яке стоїть як перед захисниками, так і перед нападниками, полягає в тому, «що у вас залишилося?».
«Іншими словами, чи закінчаться в Україні протиракетні боєприпаси до того, як у Росії закінчаться крилаті і балістичні ракети та ударні безпілотники? І чи вистачить Україні батарей, щоб прикрити цілі, які росіяни можуть вразити?», - йдеться в статті.
Експерт з питань України на Мюнхенській конференції з питань безпеки Ніко Ланге занепокоєний тим, що Київ не має ані достатньої кількості платформ, ані достатньої кількості боєприпасів для тих, які в неї є. Зараз країна майже повністю залежить від західних систем, використавши майже всі ракети С-300 і «Бук», які залишилися з радянських часів. Особливо гостро відчувається дефіцит систем малої і середньої дальності, таких як NASAMS.
Міністр оборони США Ллойд Остін натякнув, що з наявних запасів до України буде надіслано більше NASAMS і ракет AIME-7, якими вони можуть стріляти. Однак Ланге каже, що темпи виробництва зростають недостатньо швидко, щоб задовольнити потреби України цієї зими.
«Оборонні компанії в Європі готові нарощувати виробництво на існуючих лініях, але, за словами Ланге, все ще неохоче інвестують в нові лінії для збільшення довгострокових потужностей», - пише The Economist.
Тож навіть якщо Україні пообіцяли надати необхідний комплект, немає жодних гарантій, що він надійде вчасно. Для прикладу можна розглянути батареї IRIS-T, дві з яких вже показали свою ефективність. Німеччина пообіцяла надіслати Україні ще, але поки що не зрозуміло, коли вони прибудуть. Після зустрічі в Брюсселі Німеччина оприлюднила список всього, що вона відправила або збирається відправити Києву. До списку увійшли ще дві батареї IRIS-T. Виробник системи компанія Diehl Defence взяла на себе зобов'язання подвоїти виробництво з 4 систем на рік до 8, але не раніше 2025 року.
«6 систем IRIS-T мають бути поставлені цього місяця, але вони будуть призначені для німецьких ВПС, а не для України. Інші європейські військово-повітряні сили, вражені майже 100% ефективністю під час оборони Києва, також намагаються розмістити замовлення на IRIS-T», - йдеться в статті.
Однією з короткострокових відповідей на дефіцит новітніх систем протиповітряної оборони є відправка старих систем, які Заходу і його союзникам більше не потрібні, але зберігаються на складах. Наприклад, Києву можна було б передати попередника Patriot - ЗРК середньої дальності Hawk. Цю зброю почали використовувати ще в 1960-х роках. Однак, вона залишається ефективною, якщо її оснастити сучасним радаром. Іспанія відправила Україні кілька Hawk, і Америка може надати набагато більше.
Також виявилося, що протикорабельні ракети малої дальності RIM-7 Sea Sparrow дуже добре працюють з системами «Бук». Можна було б стерти з них пил і поставити на озброєння. Україні потрібно все, що вона може отримати.
Колись Захід думав, що його санкції можуть позбавити Росію компонентів, необхідних їй для виробництва нових ракет. Але ці надії розвіялись. У травні джерела української розвідки підрахували, що щомісяця Росія здатна виробляти близько 60 крилатих ракет наземного базування, 5 балістичних ракет «Іскандер» і 2 «Кинжали». Баррі каже, що уламки, знайдені після нещодавніх ударів крилатими ракетами Х-101, підтверджують, що вони були вироблені нещодавно.
Росія перепрофільовує ракети класу «земля-повітря» і протикорабельні ракети для наземних атак. Вона також може використовувати незліченну кількість дешевих некерованих боєприпасів і безпілотників Shahed, які зараз будуються на російських заводах.
Крім того, з’явилася нова загроза: КАБи, які скидаються з літаків і керуються за допомогою ГЛОНАС. Ці бомби мають радіус дії до 50 кілометрів і точність до 10 метрів. А головне, що вони значно дешевші, ніж ракети. Ланге каже, що Україні дуже гостро потрібні кращі засоби радіоелектронної боротьби, які змогли б протистояти КАБ і безпілотникам. Але він побоюється, що країни-донори можуть неохоче ділитися такою технікою.
«Накопичивши ракети влітку, Росія зможе відновити атаки на рівні інтенсивності, подібному до минулорічного, і підтримувати їх протягом декількох місяців», - пише The Economist.
Також нещодавні удари вказують на те, що Росія буде бити по менш захищених цілях, ніж Київ. Зокрема, її мішенню можуть стати Одеса і інші портові міста.
«Україна - велика країна. Там багато речей, за якими росіяни можуть полювати», - сказав Баррі.
Схоже, що у Росії не закінчаться ракети. Питання в тому, чи будуть в України засоби для того, щоб продовжувати їх збивати.