Якщо вірити анонімним голосам, які цитують американські ЗМІ протягом останніх місяців, багато західних військових експертів вважають, що вони краще знають, як вести оборону України, ніж самі українці.
Американські чиновники, як повідомив минулого місяця NBC News, «приватно висловили розчарування» тим, як Україна розгорнула свої сили, і вважають, що армія Києва «не обов'язково застосовує принципи підготовки, яку вона отримала» від військових НАТО. Проте, незважаючи на таку критику, українці продовжують вести війну по-своєму. Про це в статті для The Atlantic пише професор стратегічних досліджень Університету Сент-Ендрю в Шотландії Філіп Пейсон О’Браян.
Незважаючи на заклики сконцентрувати більше сил на півдні і спробувати прорвати російські лінії, навіть попри загрозу поставити своїх солдатів під удари російської авіації, українські війська, обмежені мінними полями, діють більш обережно, зберігаючи особовий склад у конфлікті з більш населеною країною, який може тривати ще довго. Українські військові вирішили атакувати російські ланцюги забезпечення і командно-контрольні пункти глибоко за лінією фронту, зосереджуючись на знищенні артилерії, що знаходиться ближче до лінії зіткнення.
«Українські командири вважають, що вони розуміють фундаментальну динаміку конфлікту набагато чіткіше, ніж ті, хто ніколи не стикався з такими умовами. Дійсно, чим довше триває ця війна, тим зрозуміліше стає, що українці мають чому повчити інших, в тому числі і США, про те, як вести військові операції в сучасну епоху», - пише О’Браян.
У двох нещодавніх виступах заступник міністра оборони США Кетлін Гікс відкрито розповіла про те, як Сполучені Штати могли б захистити себе у війні з Китаєм. І описане нею бачення може здатися знайомим українським військовим планувальникам. Замість того, щоб безпосередньо зіткнутися у масовому двобої з Народно-визвольною армією КНР, Гікс говорила про досягнення перемоги за допомогою винахідливості та інновацій, що призведе до появи нових військових технологій, які буде «важче врахувати в планах, важче знищити, важче перемогти».
План Пентагону під назвою «Ініціатива Реплікатор», передбачає створення армії невеликих, недорогих, оснащених штучним інтелектом апаратів, здатних діяти в широкому діапазоні бойових умов. Ці машини (Хікс назвали їх ADA2) захищатимуть американські винищувачі і посилюватимуть їхні можливості. Якщо США розгорнуть їх у великій кількості, то машини ADA2 не вдасться зупинити. Танки, ракети, кораблі та інша важка військова техніка Народно-визвольної армії КНР не матимуть змоги відбитися від них. Головною перевагою Ініціативи «Реплікатор» було б те, що менше американських солдатів наражалися б на небезпеку проти набагато більшої китайської армії.
«Коротше кажучи, Гікс змалювала спокусливу картину того, як США збираються розіграти свої сильні сторони і компенсувати свої слабкості. Описуючи все це, вона неодноразово посилалася на нинішню війну в Україні і на досвід, здобутий українською армією», - йдеться в статті.
«Уявіть собі зграї систем ADA2, що літають на різних висотах, виконуючи різноманітні місії, якщо врахувати те, що ми бачили в Україні. Вони можуть бути розгорнуті більшими літаками, запущені військами на суші або на морі, або злітати самостійно», - говорила заступник міністра оборони США.
Гікс прямо назвала боротьбу України проти Росії прецедентом для конфлікту США з більш густонаселеною КНР.
«Реплікатор має допомогти нам подолати найбільшу перевагу КНР - масовість. Більше кораблів. Більше ракет. Більше людей. До того, як Росія вторглася в Україну в лютому 2022 року, здавалося, що вона мала таку ж перевагу», - сказала вона.
О’Браян пише, що творче використання Україною військових технологій, вочевидь, значно вплинуло на мислення Пентагону. Користуючись перевагами, які дає більш вільне і відкрите до ініціатив знизу суспільство, українські військові почали розробляти велику кількість власних військових систем, в тому числі прості і дешеві безпілотники, які можуть виконувати багато завдань. Наприклад, вони можуть збирати розвідувальну інформацію над полем бою і здійснювати бомбардування в глибині території Росії. Україна також використовує технології, розроблені в інших країнах. Розгортання в країні сервісу Starlink, американських безпілотників Switchblade і комерційно доступного обладнання для збору зображень демонструє, як нові технології «можуть зіграти вирішальну роль у захисті від сучасної військової агресії», - зауважила Гікс. Розумні закупівлі дають значну перевагу на полі бою.
Війна в Україні також підтвердила те, що Пентагон і так знав: без домінування в небі просування важкої бронетехніки буде надзвичайно важким завданням. Повільний наступ Росії в Бахмуті на початку цього року і нинішній український контрнаступ довели це. Україна намагається компенсувати це використанням великої кількості безпілотників. Але прогрес дається важко.
Інтерес Пентагону до Ініціативи «Реплікатор» може свідчити про певні сумніви щодо того, чи зможуть США утримати домінування в небі над великим районом бойових дій протягом тривалого періоду часу. Саме тому американські військові планувальники розмірковують над досвідом України і намагаються екстраполювати його на потенційну війну проти Китаю.
«Нова ініціатива - це план знищення сил противника і позбавлення його контролю над територією, а не, скажімо, швидкого наступу бронетехніки, який був основним елементом американської загальновійськової війни з часів Другої світової війни. Збереження панування в повітрі може залишатися метою стратегічної політики США, але в реальності вона може виявитися недосяжною. Особливо коли йдеться про протистояння Китаю з його ресурсами», - пояснює автор.
Втім, попри успішне застосування Україною безпілотників, війна з Росією також підкреслила важливість багатьох традиційних елементів індустріальної війни. Українські війська здобули перемоги, атакуючи російську логістику, а також завдяки дальності, точності і швидкості стрільби важкої артилерії, наданої Заходом. Спочатку українським силам потрібен був час, щоб пристосуватися до вимог широкомасштабної війни.
Вони потребували (і досі потребують) масових вливань допомоги ззовні, щоб продовжувати ефективно воювати. Проте, армія України вдосконалювалася. Київ почав виробляти більше власних артилерійських снарядів. Він намагається розширити свої можливості, використовуючи більше готових продуктів, щоб зменшити витрати на розробку і виробництво.
«Звісно, критики можуть сперечатися з рішеннями українського командування щодо того, коли і як повертати території, окуповані російськими окупантами. Але попри всі анонімні закиди про те, що Україна має воювати так, як це робить НАТО, реальність така, що інші країни включно з наддержавою США можуть багато чому повчитися в України про війну», - пише О’Браян.