Терористична атака в Дагестані виявляє деякі зі слабких місць у системі безпеки Росії в глибині країни, в той час, як Кремль зосереджений на продовженні війни в Україні та на тому, щоб змусити замовкнути своїх політичних опонентів у Москві та Санкт-Петербурзі.
Минулого року спостерігалася тенденція до зростання насильства по всій Росії, що підриває твердження Владіміра Путіна про те, що лише він може убезпечити країну від загроз як зсередини, так і ззовні. Багато з цих випадків пов'язані з давньою напруженістю у відносинах між Москвою і мусульманським населенням Центральної Азії, повідомляє Енн М. Сіммонс, керівник московського бюро The Wall Street Journal.
Критики уряду кажуть, що влада спрямовує занадто багато ресурсів на переслідування всіх, хто, на їхню думку, може загрожувати владі Путіна. Кремль саджає до в'язниці своїх опонентів, не дає спокою пресі та запроваджує закони, спрямовані на припинення всього, що може бути розцінено як критика війни в Україні. Аналітики кажуть, що російський уряд наполегливо піднімає питання тероризму, щоб виправдати свої репресії, але неодноразово не помічав реальних терористичних загроз.
Той факт, що інциденти "повторюються знову і знову, означає, що є уроки, які не були засвоєні" ні Кремлем, ні федеральними службами безпеки, вважає Ніколай Петров, консультант програми "Росія та Євразія" британського аналітичного центру Chatham House. Замість цього російська влада намагається перекласти провину за недоліки внутрішньої безпеки на Україну й Захід.
На думку аналітиків, знайомих з роботою російської пропагандистської машини, більшість росіян підтримують риторику про те, що будь-які напади, з яким стикається країна, є провиною Києва і його прихильників. Старший науковий співробітник Російсько-Євразійського центру Карнегі Андрій Колесников каже, що "пасивна більшість" не бажає замислюватися про реальне джерело терористичних атак на їхню країну, і російське керівництво знає про це. У результаті "подібне звинувачення України й Заходу стає соціальною нормою", сказав він.
Крім того, влада особливо прагне уникнути будь-яких припущень, що всередині Росії може існувати міжетнічна або релігійна напруженість. Путін часто вихваляє етнічне та релігійне розмаїття країни.
Російський лідер не звертатиметься до нації після теракту 23 червня, повідомив журналістам прес-секретар президента РФ. Замість цього Пєсков сказав, що Кремль чекатиме, поки слідчі органи завершать свою роботу, "і тоді ми зможемо зробити якісь висновки", додав він.
Нагадаємо, що 15 правоохоронців та кілька цивільних загинули під час нападів на православні храми, синагоги та пост ДПС, які сталися 23 червня у Дербенті та Махачкалі, Республіка Дагестан, РФ. У республіці оголошено три дні жалоби.