Коли освіта не встигає за технологіями, з'являється нерівність. Без навичок, необхідних для того, щоб бути корисним, коли інновації стають нормою, страждають робочі. І якщо вони досить сильно відстануть, суспільство починає розпадатися.
Це фундаментальне розуміння охопило реформаторів часів Індустріальної революції, які передчували початок державного фінансування шкільної освіти. Пізніше автоматизація на заводах і офісах спричинила сплеск випускників коледжів. Поєднання освіти з інноваціями десятиліттями забезпечувало процвітання і добробут.
Сьогодні роботехніка і штучний інтелект вимагають почати нову освітню революцію. Про це сьогодні пише The Economist. Але цього разу трудове життя настільки довге і так швидко змінюється, що самого лише зубріння за шкільною партою не достатньо. Люди повинні бути здатними освоювати нові навички впродовж своєї кар'єри.
Нажаль, навчання впродовж всього життя, яке існує сьогодні, з дебільшого приносить користь лише тим, хто добився значного успіху. А отже воно збільшує нерівність, а не скорочує її. В 21-столітті політикам необхідно попрацювати над тим, щоб допомогти всім своїм громадянам вчитися тоді, коли вони загробляють, щоб не з'явився величезний масив бідних людей. Нажаль, до цього часу амбіції чиновників були дуже недалекоглядними.
Класична модель освіти, яка полягає в отриманні великого пласту навичок на початку і поступовому підвищенні кваліфікації завдяки трейнінгам в компаніях, почала розвалюватися. Одна з причин цього - це зростання необхидностi в нових навичках, які будуть постійно оновлюватися і покращуватися. Виробництво дедалі більше вимагає розумової роботи, а не биттю молотком по залізяці. За період з 1996 до 2015 року кількість працівників у США, які займаються рутиною в офісі, скоротилася з 25,5% до 21%.
Підвищити освітнє навантаження на початку життя не вихід. Лише 16% американців вірять, що чотирирічне навчання у коледжі дійсно повністю готує їх до роботи. В цей же час, кількіть годин, витрачених на навчання працівників стрімко скорочується. В США і Британії за останні два десятиліття вона скоротилася на половину. Люди все частіше працюють на себе, а отже самі відповідають за оновдення своїх навичок. Можна зробити паузу в кар'єрі і повчитися, щоб оновити кваліфікацію. Це вихід. Але більшість коледжів орієнтовані на молодь.
Тим часом, ринок вигадує нові способи навчатися і заробляти. Видання наводить цілий ряд онлайн-ресурсів, які пропонують за відносно невелику плату вивчити щось нове, наприклад, програмувати з нуля. Але зазвичай все одно від користувача вимагають бодай базове розуміння предмету свого вивчення.
Видання пише, що державам час піти на радикальні кроки, оскільки освіта - це благо, яке розповсюджується і йде на користь всьому суспільству. Урядам варто не лише думати про те, як витрачати більше на освіту, а й як витрачати розумно.
Приміром, система шкільної освіти вимагає зміни підходу, щоб навчити людей, власне, думати, вчитися і отримувати нові навички впродовж всього життя. Але значно більшою зміною було б розробити систему навчання для дорослих, яка була б доступна всім.
Більше про вплив технологій на життя суспільства читайте в статті Олени Михайленко і Тода Блейона "Постіндустріальна освіта: куди йдемо?" для DT.UA.