Білорусь постачала сучасне озброєння заклятому ворогу Вірменії — Азербайджану, хоча обидві країни нібито були союзниками в міжнародному оборонному пакті під керівництвом Росії, свідчать витоки документів, з якими ознайомилося Politico. Витік файлів висвітлює рішення Вірменії оголосити цього тижня про вихід з військового альянсу — драматичний крок, який послабить владу Владіміра Путіна в країнах колишнього Радянського Союзу.
Вірменія зараз стоїть на порозі історичного повороту в бік Заходу, все частіше шукаючи захисту в Європі і НАТО, після десятиліть, коли колишня радянська республіка покладалася на Москву. Вірменія втягнута в запеклий конфлікт з Азербайджаном у регіоні Південного Кавказу, на стратегічному перехресті між Азією та Європою, який часто переростає у повномасштабну війну.
Рішення Білорусі — поставити сучасну військову техніку Азербайджану в період між 2018 і 2022 роками, що дасть йому перевагу в низці воєн зі своїм давнім суперником, буде розцінене Вірменією як гірка зрада.
І Білорусь, і Вірменія є членами Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ), пострадянського військового союзу на чолі з Москвою, створеного у 2002 році. Теоретично члени організації зобов'язані захищати один одного в разі нападу. Азербайджан вийшов з попереднього блоку в 1999 році.
Прем'єр-міністр Вірменії Нікол Пашинян оголосив 12 червня, що його уряд розпочне процес виходу з блоку, стверджуючи, що його члени "не виконують своїх договірних зобов'язань, а планують війну проти нас з Азербайджаном".
Тепер виявлений Politico архів із понад десятка листів, дипломатичних нот, товарних накладних та експортних паспортів свідчить, що Білорусь активно допомагала збройним силам Азербайджану в період між 2018 і 2022 роками, коли напруженість у відносинах з Вірменією була дуже висока. Пропоновані послуги включали модернізацію старого артилерійського обладнання та надання нового обладнання, що використовується для радіоелектронної боротьби та безпілотних систем.
Документи включають листи білоруського державного агентства з експорту озброєнь до власних військово-промислових фірм щодо замовлень найсучаснішого обладнання для наведення артилерії на ціль для Азербайджану, а також листування між двома державами про закупівлю мобільних станцій боротьби з безпілотниками "Гроза-С" для збройних сил Азербайджану.
В одному з дипломатичних повідомлень, з яким ознайомилося Politico йдеться про те, що білоруські підприємства відіграють активну роль "у відновленні деокупованих територій Азербайджану, а також в експорті білоруських товарів і послуг" до цієї країни.
Едуард Аракелян, військовий аналітик Єреванського регіонального центру демократії та безпеки, підтвердив, що витік документів стосувався техніки, яку Азербайджан використовував у нещодавніх війнах, як у Нагірному Карабасі, так і проти самої Республіки Вірменія. На думку експертів, Білорусь навряд чи діяла без мовчазної підтримки самого Кремля.
Білорусь викликала посла Вірменії на зустріч до міністерства закордонних справ 13 червня після того, як Пашинян оприлюднив свої звинувачення напередодні. Пізніше посол був відкликаний до Єревана, а посол Білорусі повернувся до Мінська в рамках розриву дипломатичних відносин між двома країнами.
Про заморожування участі Вірменії в діяльності Організації договору про колективну безпеку (ОДКБ) пише Володимир Кравченко у статті "Як і чому Вірменія йде від Путіна".