Президент США Джо Байден заспокоїв американців на наступний день після того, як останні війська покинули Афганістан. За його словами, у США залишаються «загоризонтні» дистанційні можливості, що дозволять наносити удари по базах терористів без прямої присутності Америки в країні, пише The Washington Post.
Словосполучення «загоризонтні можливості» не було настільки популярним, поки президент і головні радники не почали регулярно використовувати його. Байден похвалився 31 серпня, що нещодавні удари безпілотників по цілях «Ісламської держави» продемонстрували ефективність. Але, потім виявилося, що один із ударів, який спочатку вважався успішним, був виконаний на хибних даних розвідки і вбив семеро дітей та місцевого співробітника американської організації допомоги.
Ця ситуація є однією з яскравих ілюстрацій того, як Байден перебільшив здатність США впливати на події в Афганістані після виведення американських військ. «Загоризонтні можливості» завжди звучали як надмірно оптимістичний вислів.
Слухання у Конгресі змусили вищих генералів США відверто визнати межі своїх можливостей збирати надійну розвідувальну інформацію та наносити швидкі авіаудари з-за меж Афганістану. Ці обмеження частково є причиною того, чому вони рекомендували Сполученим Штатам зберегти залишкові сили всередині країни.
Афганістан, який не має виходу до моря, межує з Китаєм, Іраном, Пакистаном, Узбекистаном, Таджикистаном та Туркменістаном. Сполучені Штати не мають баз в жодній із цих шести країн і залежать від дозволу Пакистану надсилати літаки через тамтешній повітряний простір, але цей дозвіл може бути скасований у будь-який час. Талібан, союзник Пакистану, вимагав від Сполучених Штатів припинити експлуатацію безпілотників у повітряному просторі Афганістану, бо це, на думку талібів, є порушенням їх суверенітету.
Найближчі бази США знаходяться в Перській затоці, зокрема в Катарі та Об’єднаних Арабських Еміратах. Це підвищує ризик переміщення цілі до моменту прибуття ракети або безпілотника. Це також пояснює, чому голова Об’єднаного комітету начальників штабів генерал Марк Міллі запитав свого російського колегу під час зустрічі минулого тижня про те, чи серйозно говорив російський президент Володимир Путін, коли обговорював з Байденом можливість використання своїх баз у Центральній Азії для реагування на нові загрози тероризму.
Міністр оборони США Ллойд Остін описав «дистанційні операції» як «важкі», але «ефективні і досить поширені». Сенатор Деб Фішер каже, що Сирія, а також Ємен, Лівія та Сомалі межують з океаном або морем, звідки авіаперевізники США можуть завдати ударів без чийогось дозволу. Більше того, Сполученим Штатам довелося повернути війська в Ірак у 2014 році, через три роки після виведення, для боротьби з Ісламською державою, тому що «дистанційний підхід» не спрацював.
Генерал Кеннет Маккензі сказав, що збереження присутності американських військ в Афганістані дозволило б ЦРУ ефективніше збирати розвідувальну інформацію.
«Війна з тероризмом не закінчена, і війна в Афганістані також не закінчена. У нас зараз дуже мало важелів впливу в Кабулі», - сказав він.
Сенатор Джеймс Інхоф побоюється, що адміністрація Байдена неохоче буде наносити удари по об’єктах терористів в Афганістані без дозволу талібів.
Міллі сказав, що афганська армія впала швидше, ніж очікував Вашингтон, тому що Сполучені Штати відкликали радників з фронтових підрозділів ще три роки тому.
«Ми можемо порахувати всі літаки, вантажівки, автомобілі, кулемети та все інше. Але ви не можете виміряти серце людини за допомогою машини», - сказав він.
«Ми не можемо змусити третину американців зробити щеплення проти коронавірусу або визнати результати президентських виборів. Невже ми дійсно думаємо, що можемо змінити культуру іншого народу?», - каже сенатор Тім Кейн.
Швидкий крах уряду та військових Афганістану показав обмежені можливості лідерів США щодо здатності підкорити світ американській волі, резюмує видання.
Голова Об'єднаного комітету начальників штабів ВС США Марк Міллі заявив, що американська армія програла війну в Афганістані, не дивлячись на те, що виконала частину стояли перед нею завдань.
Детальніше про наслідки дій Вашингтона і дестабілізації в регіоні - в статті Миколи Замікули "Що залишиться в Афганістані після виведення американських військ?", А також в матеріалі Олексія Їжака "Трагедія Афганістану: "Талібан" прийшов" для читачів ZN.UA.
Чому Афганістан перетворюється на головний біль Росії і Китаю. З чим це пов'язано, читайте в матеріалі Сергія Корсунського "Чому деамериканізація Афганістану вплине на Україну".