Адміністрація Байдена вживає заходів для мінімізації репутаційної шкоди, спричиненої заявами високопоставленого генерала США, який заявив, що «вікно для мирних переговорів між Києвом і Москвою може відкритися цієї зими». Наразі високопосадовці намагаються запевнити Україну, що вона не підриває її мету — вигнання росіян з усіх захоплених територій. Про це пише POLITICO.
Зокрема, високопоставлені чиновники США переконують своїх колег в Україні, що очікувана зимова пауза в бойових діях не означає, що переговори мають відбутися найближчим часом. Натомість вони підкреслюють, що Вашингтон продовжуватиме надавати Києву військову допомогу, надто коли ЗСУ розпочинають наступну фазу просування на полі бою.
Конфлікт стався після коментарів генерала Марка Міллі, голови Об’єднаного комітету начальників штабів, минулого тижня. Чотиризірковий генерал під час виступу в Економічному клубі Нью-Йорка заявив, що Україна може не досягнути перемоги військовим шляхом, і що зима може дати можливість почати переговори з Росією.
Генерал регулярно спілкувався зі своїм українським колегою генералом Валерієм Залужним, у тому числі в понеділок.
Співрозмовник з Білого Дому додав, що під час обговорення Залужний жодного разу не висловив занепокоєння і жодного разу не згадав про коментарі Міллі. Ця особа, як і інші, які коментували ситуацію, говорила на умовах анонімності.
Тим не менш, шквал дзвінків і зустрічей з українцями підкреслює ступінь стурбованості адміністрації щодо представлення єдиного фронту щодо України та потенційних мирних переговорів. Будь-який тривалий суспільний розкол серед вищих посадових осіб США може поставити під загрозу і без того делікатні відносини між Вашингтоном і Києвом у ключовий момент війни.
Адміністрація Байдена повинна послабити цю напругу, оскільки вона збалансовує свою підтримку України, відчуваючи певне занепокоєння щодо того, що західні запаси військового обладнання вичерпуються, і щодо потенційного переходу палати представників під контроль республіканців, що може призвести до скорочення допомоги Києву.
Європейські лідери дедалі більше занепокоєні енергетичною кризою в регіоні, причому останніми днями деякі з них навіть ставили американським колегам питання про те, наскільки переговори можуть зменшити побоювання щодо зростання витрат.
Адміністрація обережно сигналізувала, що мирні переговори наразі не розглядаються. Невдовзі після того, як російські ЗМІ повідомили, що директор ЦРУ Вільям Бернс зустрівся зі своїм російським колегою в Туреччині в понеділок, речник Білого дому підкреслив, що зустріч була проведена не з дипломатичною метою.
«Він не веде жодних переговорів. Він не обговорює врегулювання війни в Україні. Він передає повідомлення про наслідки використання ядерної зброї Росією та ризики ескалації для стратегічної стабільності», – йдеться в заяві Білого дому. Там також додали, що Бернс «порушить питання несправедливо утримуваних в РФ громадян США».
За словами речника, українські чиновники були поінформовані про поїздку завчасно.
У той час, як деякі високопосадовці національної безпеки впевнені, що зараз не час починати обговорення, особливо після того, як минулого тижня Київ повернув собі стратегічно важливе місто, інші вважають, що зима може дати можливість для дипломатичних переговорів.
Ці офіційні особи підштовхують своїх колег у Вашингтоні серйозніше розглядати майбутню перерву у бойових діях, як початок дипломатії, однак досі їхні рекомендації не змінили поглядів президента Джо Байдена та його найближчого оточення, стверджують американські та українські чиновники.
Деякі військові експерти не погодилися з оцінкою Міллі.
«Зимова погода сповільнить, однак не зупинить бойові дії, і українські сили продовжуватимуть тиск на погано оснащені російські війська», — вважає генерал-лейтенант у відставці Бен Ходжес, колишній командувач армією США в Європі.
За словами Ходжеса, до січня українські війська будуть готові розпочати наступ на Крим, і він очікує, що до літа вони витіснять усі російські війська зі своєї території.
«Людям варто зрозуміти, що Україна має намір перемогти Росію на полі бою. Вони мають незворотний імпульс. Настав час натиснути на педаль», — додав він.
Дебати в адміністрації розпочалися минулого тижня після того, як Міллі, який і за попередньої адмінітрації так само вирізнявся інакодумством, поділився своєю оцінкою, що ані Україна, ні Росія не можуть перемогти у військовому плані.
«Обидві сторони повинні досягти «взаємного визнання» того, що військової перемоги «неможливо досягти військовими засобами, відтак слід звернутися до інших засобів», — заявив Міллі, додавши, що потенційний глухий кут дає «можливість для вікна переговорів».
Зауваження Міллі не означали, що він вважає, що Україна повинна капітулювати або поступитися будь-якою частиною своєї суверенної території Росії, сказав інший співрозмовник.
Однак коментарі підтвердили широке уявлення в Міністерстві оборони про те, що майбутня зима дає можливість обговорити досягнення політичного врегулювання припинення війни. Високопоставлені військові вважають, що перед Україною постане завдання витіснити російські війська з усіх окупованих територій, що є заявленою кінцевою метою Києва. Особливо це стосується Кримського півострова, який утримується Росією з 2014 року.
«Це буде дуже, дуже дорого і важко — вигнати росіян. Дорого з точки зору ресурсів і життів. Чи можна це зробити, нам ще належить побачити», — повідомив інший співрозмовник.
Коли його попросили прокоментувати цю історію, представник Міністерства оборони послався на зауваження речниці Пентагону Сабріни Сінгх у п’ятницю про те, що коментарі Міллі це його особиста думка.
«Президент сказав, секретар сказав, що ми бачимо кінець цієї війни через дипломатичні розмови. Але знову ж таки, ми не бачимо, що росіяни готові йти на поступки, і, відверто кажучи, ми продовжуємо спостерігати їхню агресію на полі бою та в містах по всій Україні», — сказала Сінгх.
Київ вважає, що його війська набрали сили після того, як минулого тижня відбили південне місто Херсон, ключовий чорноморський порт і ворота до Криму. Російські сили відступили через річку Дніпро в четвер, зосередившись на протилежному березі.
Але представники Міноборони говорять, що попереду ще важкі бої за Херсонську область.
Форсування річки, щоб спробувати відвоювати територію на протилежному березі, є важким військовим маневром.
«Чому б не почати говорити про [мирні переговори] до того, як ви кинете в прірву ще 100 000 життів?» — говорить інший чиновник США.
Тим часом Державний департамент закладає основу для можливих мирних переговорів між Україною та Росією, заявив третій чиновник США, не повідомляючи подробиць. Адміністрація наголошує, що братиме участь у таких переговорах лише «поряд» і в повній консультації з партнерами в Києві.
Рада національної безпеки найбільше опирається ідеї переговорів, попри низку помічників, які приватно закликають США залучити Україну та Росію до переговорів. Радник з питань національної безпеки Джейк Салліван час від часу погоджувався з думкою щодо надання пріоритету українсько-російським переговорам — про що українцям не повідомлялося безпосередньо — однак стверджує, що президент Росії Владімір Путін зараз не сприйме переговори серйозно і що українська громадськість відкине будь-які зусилля щодо укладення угод.
«Поки Росія дотримується позиції, згідно з якою вона просто може силою захопити стільки території, скільки хоче, важко вважати її добросовісним учасником у переговорах», — сказав Салліван журналістам минулої суботи .
Проте в адміністрації Байдена існують припущення, що опір Ради нацбезпеки мирним переговорам зміцнів після обурення, яке зауваження Міллі викликало в Києві.
«Те, що офіційні особи Білого дому готові сказати публічно, і те, що вони думають приватно, не обов’язково є одним і тим самим, — сказав четвертий чиновник США. — Міллі, ймовірно, просто вважає за потрібне говорити те, що він думає. Я впевнений, що іноді вони бажають, щоб він не завжди говорив це вголос».
Інша особа, знайома з ситуацією, сказала, що це «жива дискусія в Білому домі».
Якою б не була причина, наразі немає жодного конкретного дипломатичного поштовху для організації переговорів, сказав представник адміністрації.
«Немає місця для планування, документів, стратегій переговорів», — сказав чиновник, спростовуючи тез про існування тихої спроби організувати передумови для майбутніх переговорів.
Такі неоднозначні повідомлення з Вашингтона надходять у невідповідний час для України — в час наближення складної зими.
Росія руйнує цивільну інфраструктуру, тероризуючи українське населення, відключаючи електроенергію, тепло, чисту воду та доступ до інших необхідних речей. Українські військові виявили, що нещодавно звільнений обласний центр Херсон наразі не здатний забезпечити основні послуги після місяців російської окупації.
«Перед тим, як втекти з Херсона, окупанти знищили всю критичну інфраструктуру: зв’язок, воду, тепло, електроенергію», — заявив президент України Володимир Зеленський у суботньому відеозверненні. Зараз Київ швидко доставляє їжу, воду та ліки приблизно для 75 000 людей, які залишилися в південному місті.
Західні військові чиновники також поспішають знайти нові способи постачаня в Україну необхідної зброї, зокрема боєприпасів та систем протиповітряної оборони для захисту цивільної інфраструктури, оскільки запаси вичерпуються. Минулого тижня США оголосили, що нададуть Україні чотири системи протиповітряної оборони Avenger, мобільну зброю малої дальності, яка використовувалася у війні в Іраку, а також заплатить за оновлення старих ракет Hawk і танків радянських часів із Чехії.
За словами офіційного представника міністерства оборони, Пентагон також купуватиме боєприпаси у південнокорейської оборонної промисловості для передачі їх в Україну. Першим про це повідомило видання The Wall Street Journal.
У Києві також широко поширене занепокоєння, що палата під проводом республіканців означатиме менше допомоги для відновлення таких міст, як Херсон. США вже надали Україні мільярди доларів такої допомоги , однак у найближчі місяці та роки для зусиль з відновлення потрібні будуть додаткові кошти.
Минулого тижня Байден висловив упевненість, що допомога продовжуватиме надходити, навіть якщо республіканці керуватимуть нижньою палатою Конгресу. Але цілком можливо, що посилення закликів до українсько-російських переговорів з боку офіційних осіб США може налякати українців і змусити їх думати, що Вашингтон не має наміру підтримувати Україні стільки, скільки потрібно.