Коли в березні президент Китаю Сі Цзіньпін сказав групі освітян, що приватний репетиторський сектор країни був «хронічною хворобою», це здалося лише черговим попередженням про нерівність та інші соціальні негаразди напередодні святкування сторіччя Комуністичної партії Китаю, пише Financial Times.
Тоді ніхто не розумів, що насправді означали слова президента. Сі Цзіньпін вийшов за рамки стримування лише найбільших технологічних компаній країни.
Раніше освітній сектор Китаю розвивався на тлі попиту забезпечених китайських батьків, які хотіли збільшити шанси на перемогу їхньої часто єдиної дитини в жорсткій конкуренції за вступ до університету.
Однак колишні урядовці, керівники галузі та аналітики заявляють, що раптові репресії Сі Цзіньпіна проти приватного репетиторського сектору повністю відповідають його ідеологічній рішучості, що «уряд, військові, суспільство та школи – всі повинні приймати лідерство партії».
«В основі репресій лежать намагання посилити ідеологічний контроль», - сказав колишній китайський чиновник на умовах анонімності.
На його думку, безпосередні фактори для кроку Сі Цзіньпіна були пов'язані зі зростанням занепокоєння з приводу тривалого соціального тиску, такого як збільшення витрат на освіту для батьків та зниження народжуваності.
Після того, як новини про різкі нові обмеження для репетиторських компаній з’явилися у ЗМІ, ціна акцій лідерів галузі TAL Education, New Oriental Education та Gaotu Techedu, в середньому впала приблизно на 60 відсотків. Goldman Sachs підрахував, що обмеження можуть зменшити річний прибуток галузі зі 100 млрд доларів до менш ніж 25 млрд доларів.
Згідно з новими правилами, основні частини бізнесу репетиторських компаній можуть здійснюватися лише на «некомерційній» основі. Вони також передбачають, що компаніям цього сектору більше не буде дозволено використовувати корпоративну структуру, яка називається суб'єктом змінної процентної ставки, або VIE, що використовується багатьма китайськими компаніями для продажу акцій іноземним інвесторам.
Ці заходи навіть жорсткіші, ніж кампанія, яку розпочала адміністрація Сі Цзіньпіна проти найбільших технологічних груп Китаю. Партнер китайської консалтингової компанії Plenum Чень Лонг називає ці обмеження «рівнозначними смертному покаранню для компаній, які заробляють гроші на позашкільних заняттях».
Масштабна «чистка» технологічного сектору, яка зокрема охопила компанії Джека Ма Ant та Alibaba, почалася ще в грудні після того, як в політбюро партії заявили, що планують «зупинити безладне розширення капіталу».
Аналітик Gavekal Dragonomics Ернан Ку заявив, що репресії в освітньому секторі продемонстрували, що уряд «не боїться заблокувати велику та прибуткову галузь для досягнення своїх соціальних та політичних цілей».
«Серія репресій проти великих компаній, таких як Ant, Alibaba, Didi, а тепер і сфери освіти, є спробою показати китайському ринку, хто насправді керує країною», - каже Ернан Ку.
«Протягом останніх 20 років уряд був зосереджений на зростанні та ефективності. Але зараз вони рухаються до економічної рівності. Вони хочуть переконатися, що все розподілено більш рівномірно», - додала Мін Ляо з китайської інвестиційної компанії.
Репресії проти репетиторського сектору також пов'язані з більшим інтересом партії до сфери освіти. Міністерство освіти Китаю у квітні видало керівні принципи для початкових і середніх шкіл, застерігаючи їх не зберігати у своїх бібліотеках книги, які «порушують лінію партії, її принципи та політику» або «поширюють помилкові погляди, такі як індивідуалізм, неолібералізм і підтримку іноземних ідеологій».
Але в той час, як партія прагне повністю контролювати технологічні та освітні компанії, Пекіну також доводиться приймати потенційно негативні економічні наслідки своєї політики проти приватного сектору.
Економіст Ларрі Ху зазначив, що Сі Цзіньпін скористався економічним відновленням країни після пандемії COVID-19, щоб почати свою ідеологічну кампанію. Після тривожного падіння квартального зростання за перші три місяці 2021 року, економіка почала пришвидшуватися у другому кварталі, надаючи регуляторам більше впевненості у розширенні контролю навколо приватного сектору, який зробив величезний внесок у економічне зростання, зайнятість та податкові надходження.
«Внутрішня напруженість між стимулюванням зростання та стримуванням ризиків означає, що уряд буде використовувати всі наявні короткочасні можливості, щоб зробити якомога більше. Тривалість та інтенсивність ідеологічного шторму залежить від економічної ситуації», - вважає економіст.
Економічна експансія Китаю на марші. Захід намагається опиратися, пропонуючи світу проєкт B3W. Чи буде ця спроба успішною, читайте в аналізі Наталії Резнікової та Володимира Панченка «B3W. Протидія зростаючому Китаю можлива?».