Пентагон серйозно занепокоєний посиленням шпигунської активності з боку Ізраїлю та нещодавно підвищив рівень контррозвідувальної загрози від свого головного союзника на Близькому Сході до максимуму. Розвідувальне управління Міністерства війни США (РУМВ — розвідка військового відомства, що спеціалізується на зборі воєнно-політичної інформації) присвоїло діям Тель-Авіва статус «критичний». Це відбулося на тлі різкого зростання напруженості між країнами щодо подальших воєнних дій проти Ірану, повідомляє NBC News.
Суть претензій
За даними двох чинних та одного колишнього американських посадовців, занепокоєння військових зумовлене намаганнями Ізраїлю встановити стеження за високопосадовцями США. У Вашингтоні вважають, що ізраїльська сторона намагається отримати інсайдерські дані про внутрішні дискусії та ухвалення рішень адміністрацією Дональда Трампа щодо конфліктів на Близькому Сході.
Внутрішній документ розвідки складається з семи сторінок і містить детальну діаграму. У звіті зазначено, що можливості Ізраїлю щодо проведення агентурної розвідки та технічного збору даних наразі перебувають на критичному рівні. Також у документі зафіксовано низку конкретних інцидентів, які змусили американські спецслужби діяти жорсткіше.
Категоричне заперечення
Водночас офіційні сторони заперечують цю інформацію. Речник посольства Ізраїлю у Вашингтоні назвав звинувачення «абсолютно неправдивими». За його словами, Ізраїль не збирає розвідувальні дані про американські структури, а тим паче про урядовців США, оскільки їхні зусилля спрямовані проти ворогів, а не союзників.
Представник Білого дому також виступив із заявою, назвавши історію вигадкою та зазначивши, що вона базується на джерелах, які не володіють реальною інформацією. Управління директора національної розвідки США наразі утрималося від офіційних коментарів.
Глибока криза довіри
Хоча шпигунство між союзниками є звичною світовою практикою, нинішні зусилля Ізраїлю вийшли далеко за межі очікуваного. Контррозвідувальна тривога збіглася в часі з серйозними розбіжностями між Трампом та прем'єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньягу щодо війни з Іраном та воєнних операцій у Лівані. Під час нещодавньої напруженої телефонної розмови Трамп навіть назвав Нетаньягу «божевільним», оскільки цілі двох держав на Близькому Сході почали кардинально розходитися.
Після досягнення угоди про припинення вогню на початку квітня 2026 року, Трамп активно намагається укласти дипломатичну угоду з Іраном, щоб завершити війну, яку Ізраїль та США спільно розпочали 28 лютого. Натомість Ізраїль публічно висловлює скептицизм щодо того, що Тегеран виконуватиме будь-які домовленості. Нетаньягу наполягає на відновленні бомбардувань Ірану та виступає проти вимог Трампа згорнути атаки на «Хезболлу» в Лівані. Тому ізраїльська сторона вкрай зацікавлена дізнатися, чи вирішить Трамп повністю припинити воєнну кампанію.
Наслідки
Головним практичним наслідком підвищення рівня загрози стане те, що американські посадовці виявлятимуть максимальну обережність під час візитів до Ізраїлю. Проте це поки не впливає на щоденний обмін розвідувальною інформацією високого рівня щодо іранського треку.
Під час поїздок до Ізраїлю американські топчиновники тепер змушені вживати додаткових заходів безпеки:
- використовувати тимчасові «одноразові» телефони та комп'ютери;
- не обговорювати секретні теми в готельних номерах через ризик прослуховування.
Експерти нагадують, що Ізраїль історично має репутацію держави з гіперагресивними спецслужбами. Емілі Хардінг, віцепрезидентка Центру стратегічних та міжнародних досліджень (CSIS), підтвердила, що ізраїльтяни надзвичайно зацікавлені в тому, чим займаються США.
Найгучніший прецедент стався у 1980-х роках, коли аналітик розвідки ВМС США Джонатан Поллард був засуджений до 30 років ув'язнення за продаж Ізраїлю валіз із надсекретними документами. З іншого боку, США так само шпигують за партнерами. У 2013 році завдяки витоку даних від Едварда Сноудена стало відомо, що американські спецслужби прослуховували мобільний телефон тодішнього канцлера Німеччини Ангели Меркель.
Раніше повідомлялося, що більшість найбільших виробників комерційних інструментів кібершпигунства працюють поза міжнародним контролем. Із 31 ключової компанії 21 (дві третини) не підпадає під дію глобальних механізмів регулювання.