Дружина британського принца Гаррі, колишня актриса Меган Маркл, герцогиня Сассекська, написала для The New York Times колонку, в якій зізналася, що цього літа втратила ще ненароджену дитину. У своїй статті вона зізнається, що цей рік був важким і повним втрат для багатьох з нас. Вона також пише про те, що шлях до зцілення починається з простого питання «Ти в порядку?».
«Це був липневий ранок, який почався звично, як і багато інших днів: зробити сніданок. Погодувати собак. Прийняти вітаміни. Знайти втрачену шкарпетку. Підібрати олівець, який закотився під стіл. Зібрати волосся в хвіст, перш, ніж взяти сина з ліжечка. Після того, як я поміняла йому підгузок, я відчула гострий біль. Я впала на підлогу, тримаючи його на руках, наспівуючи колискову, щоб ми обидва заспокоїлися. Ця весела мелодія контрастувала з відчуттям того, що щось не так. Тримаючи на руках свого первістка, я знала, що втрачаю другу дитину», - написала Маркл.
Вона зізналася, що через години лежала на лікарняному ліжку і цілувала кісточки пальців чоловіка, мокрі від сліз, які кидали вони обидва. «Я намагалася уявити, як ми зможемо зцілитися», - додає Маркл.
Вона також згадала момент, коли вони з принцом Гаррі завершували тур по Південній Африці. «Я була виснажена. Я годувала нашого сина грудьми і намагалася виглядати бадьорою перед лицем громадськості», - пише герцогиня Сассекському.
Потім, як вона зізнається, журналіст запитав її: «Ви в порядку?».
«Я відповіла йому чесно, не знаючи, що те, що я скажу, знайде відгук у такої кількості людей. У молодих мам і літніх, - всіх, хто по-своєму тихо страждав. Моя непідготована відповідь, здавалося, дала людям дозвіл говорити правду. Але більше мені допомогла не чесна відповідь, а саме питання. «Дякую, що запитали, - сказала я. - Мало хто питає, чи в порядку я».
Сидячи на лікарняному ліжку, дивлячись на те, як розбивається серце мого чоловіка, поки він намагається зібрати моє, я зрозуміла, що єдиний спосіб для нас почати зцілюватися це почати з питання: «Ти в порядку?».
Чи в порядку ми. Цього року багато хто з нас досяг межі. Втрати і біль переслідували кожного з нас в моменти переповнені і виснажливі. Ми чули безліч таких історій. Жінка починає свій день, як зазвичай, а потім отримує дзвінок, що її мати померла від COVID-19. Чоловік прокидається в гарному самопочутті, може трохи втомленим, але нічого незвичайного. У нього позитивний тест на коронавірус і через кілька тижнів він вмирає, як і сотні тисяч інших», - пише Маркл.
Вона також згадала про загибель Джорджа Флойда і Бреонни Тейлор, про те, що мирні протести швидко переросли в запеклі зіткнення. Вона додає, що тепер немає єдиної думки про те, що правда. Уже ніхто не сперечається про те, яку думку можна назвати фактом. Світ поляризований на підставі того, що ніхто не знає, що таке сам по собі факт. І ця поляризація, в поєднанні з необхідністю дотримуватися соціальної дистанції, змушує нас відчувати себе самотніми як ніколи.
Маркл також згадала, що коли була підлітком, побачила в Нью-Йорку жінку, яка говорила по телефону і плакала. Тоді вона запитала у таксиста, який віз її, чи не потрібно зупинитися і дізнатися, чи потрібна допомога. Той відповів їй, що хтось обов'язково запитає, чи все в порядку.
«Тепер, всі ці роки по тому, в ізоляції і під час локдауну, горюючи про втрату дитини і загальної для моєї країни віри в те, що є правдою, я згадую цю жінку. Що як ніхто не зупинився? Що як ніхто не помітив, що вона страждає? Що як ніхто не допоміг?
Я хотіла б повернутися в минуле і попросити мого таксиста зупинитися. Я зрозуміла, що в цьому небезпека ізольованою життя - коли сумні, лякаючі або священні моменти переживаються на самоті. Ніхто не зупиниться, щоб просити: «Ти в порядку?».
Втратити дитину - це значить відчувати практично нестерпне горе, яке багато хто переживає, але мало хто про нього говорить. В болі нашої втрати ми з чоловіком дізналися, що 10 або 20 жінок з 100 стикалися з викиднем. Але, незважаючи на разючу спільність цього болю, розмови про неї залишаються табуйованими, пронизаними (необгрунтованим) соромом, і такими, що увічнюють самотність жалоби.
Деякі хоробро діляться своїми історіями; вони відкриваються, знаючи, що коли хтось один починає говорити, це дає дозвіл усім іншим робити так само. Ми дізналися, що коли хтось запитує, як у нас справи, і дійсно слухає відповідь, з відкритим серцем і розумом, вантаж втрати легшає - для всіх нас. Маючи можливість розділити біль, ми разом робимо перші кроки на шляху зцілення.
Тому в цей День подяки, оскільки він буде не таким, як інші, - багато хто з нас розлучені з близькими, хворі, налякані, і, можливо, намагаються знайти, за що ж можна бути вдячним, - давайте наважимося запитати один в одного «Ти в порядку?". Незважаючи на те, наскільки по-різному ми дивимося на речі, як би ми не були фізично віддалені, правда полягає в тому, що ми пов'язані як ніколи раніше, через все, що кожен з нас і всі ми пережили цього року.
Ми пристосовуємось до нової норми, коли обличчя приховані масками, але це змушує нас дивитися в очі - іноді повні тепла, іноді - сліз. Вперше за довгий час ми, люди, дійсно бачимо один одного. Чи в порядку ми? Ми будемо», - робить висновок Маркл.