Попри загалом оптимістичні очікування української сторони щодо вирішення питання про членство України в Євросоюзі, ризики активізації «гальмівних механізмів» у деяких країнах-членах залишаються істотними. Зокрема, стоп-кран можуть натиснути щонайменше чотири країни, які є серйозними членами ЕС, пише у своїй статті для ZN.UA «Українське роздоріжжя Євросоюзу» виконавчий директор фонду «Відродження» Олександр Сушко.
Зокрема чіткої підтримки вступу України до ЄС не висловив офіційний Берлін.
«Тут попереду ще серйозна дипломатична робота. Є побоювання, що замість політичної і правової визначеності, німецький уряд пропонуватиме щось на кшталт «поглиблення партнерства» та «подальшого зближення» - паралельно із відкладанням заявки у довгу скриню», - зазначає експерт.
Також немає певності щодо позиції Франції через популярність напередодні другого туру президентських виборів кандидатки з виразно україноскептичними поглядами. І навіть чинний президент наразі уникає висловлювань щодо загалом непопулярної теми розширення ЄС.
Також непевною є позиція Нідерландів, уряд яких досі зважає на результати референдуму 2016 року, який свого часу з допомогою російської пропаганди в країні поставив на паузу ратифікацію Угоди про асоціацію Україна-ЄС.
«Ну, і звісно, традиційно посилюють українську бентегу наші угорські «друзі», позиція яких щодо українського кандидатства ще не озвучена, однак керівництво України після останніх виборів у цій країні було на високому рівні записане у «вороги» Угорщини», – додає Сушко.
На разі також невідомо, як на долю української заявки вплинуть подання на членство в ЕС від Молдови та Грузії, які надійшли до Брюсселю за кілька днів після української, і які теж отримали опитувальник від Єврокомісії.
Більше про долю української заявки на членство в Євросоюзі, ризики та те, які країни можуть пригальмувати надання нашій країні цього статусу читайте у матеріалі.