Очікувано, що візит міністра фінансів США Джанет Єллен до Китаю, який нещодавно завершився, не приніс жодних конкретних домовленостей щодо зменшення двосторонньої напруженості у торговельно-технологічній сфері. Візит відбувся невдовзі після телефонної розмови між президентом США Джо Байденом і президентом Китаю Сі Цзіньпіном, яка відзначилася відсутністю прогресу у вирішенні суперечок, що загрожують вивести американо-китайські відносини з-під контролю. Немає підстав вважати, що майбутній візит держсекретаря США Ентоні Блінкена до Китаю принесе набагато більше, зазначає Bloomberg.
Проте, як би важко не було офіційним особам США і Китаю укладати будь-які угоди, коли між їхніми країнами так мало довіри, у них немає іншого вибору, окрім як продовжувати спроби. Багато в чому нинішній стан американсько-китайського суперництва нагадує відлуння холодної війни напередодні послаблення напруженості у відносинах між США та СРСР, що розпочалося наприкінці 1960-х років.
У той час рівень недовіри був настільки ж високим. Вашингтон і Москва були залучені в гонку ядерних озброєнь, яка забирала величезні ресурси й поглиблювала глобальну нестабільність. Відновлення діалогу тоді також не принесло негайних результатів. Тим не менш, відносний спокій, встановлений у процесі дипломатичної взаємодії, проклав шлях для подальших важливих угод.
"Ставки для двох світових наддержав [США і Китаю] сьогодні такі ж високі, як і для США та Радянського Союзу півстоліття тому. Китай нарощує свої ядерні сили, щоб скоротити відставання від США. Обидва суперники готуються до потенційної війни за Тайвань, яка може бути катастрофічно руйнівною", — пише Bloomberg.
Якщо США і Китай зараз відмовляться від переговорів на високому рівні, наслідки можуть бути швидкими й дороговартісними: можуть виникнути більш небезпечні військові конфронтації, особливо в Південно-Китайському морі, і більш хаотичний процес відокремлення, який завдасть невиправданої шкоди обом країнам. Це має стати достатнім стимулом для обох сторін, щоб досягти невеликого, але відчутного прогресу.
Наприклад, Китай міг би прислухатися до попередження Єллен про те, що потік дешевого китайського експорту зелених технологій — від електромобілів до акумуляторів і сонячних панелей — спровокує масову негативну реакцію на Заході. Пекіну варто було б обмежити надлишкові потужності в цих секторах і добровільно скоротити експорт.
З огляду на передвиборчу політику в США і погрози республіканського кандидата Дональда Трампа розпочати нову торговельну війну з Китаєм — Байден має менше простору для маневру. Тим не менш, Білий дім може відкласти нові обмеження на технології та інвестиції в Китай і зосередитися на вдосконаленні існуючого контролю. Для обох сторін потенційні вигоди від компромісу мають переважати над затратами.
Нагадаємо, що Китай забезпечує Росію даними геопросторової розвідки. Китай надав Росії супутникові знімки для військових цілей, а також мікроелектроніку і верстати для танків.