Після того, як Джо Байден переміг на президентських виборах в Америці, деякі політичні діячі припустили, що він не буде використовувати санкції як головний інструмент зовнішньої політики. Аналітики, які говорили про «затяжну паузу», коли нова адміністрація розмірковувала про свої варіанти, тепер відступили. Дійсно, Америка планує поступове пом’якшення санкцій проти Ірану. Але США продовжують «погрожувати» ще більшим конкурентам. Минулого місяця, спільно з іншими західними країнами, Америка націлилася на Китай, запровадивши заборону на поїздки та замороження активів кількох китайських чиновників через порушення прав уйгурів. А 15 квітня Міністерство фінансів США оголосило про найпотужніші санкції проти Росії за сім років. Байден розраховує «приборкати» Кремль за допомогою нових економічних санкцій, пише журнал The Economist.
Список звинувачень досить масштабний. Він включає, серед іншого, «підрив проведення вільних і чесних виборів та демократичних інституцій» в Америці та інших демократіях, «участь та сприяння зловмисній кібердіяльності», «сприяння та використання транснаціональної корупції для впливу на іноземні уряди», «атака» на дисидентів та журналістів (у тому числі на ув'язненого лідера російської опозиції Олексія Навального) і «порушення усталених принципів міжнародного права, включаючи порушення територіальної цілісності суверенних держав» (захоплення Криму та підтримка сепаратистів на сході України).
Байден звинувачує російські спецслужби у втручанні в президентські вибори 2020 року. (Кремль вже звинувачували у втручанні в голосування чотирма роками раніше.) Адміністрація Байдена також нагадала про масштабну кібератаку SolarWinds проти західних компаній та урядів. Російська хакерська атака скомпрометувала щонайменше дев'ять федеральних агентств та понад 100 західних компаній.
За словами міністра фінансів США Джанет Йеллен спектр заходів спрямований проти «злочинної поведінки Росії». Одна із найпотужніших заборон включає відмову США від купівлі державних облігацій РФ.
Це не перші заборони на операції з російським державним боргом. Попередні обмеження купівлі державних облігацій, деномінованих у доларах, спричинили хитання рубля у 2019 році. Росія намагається зменшити свою залежність від американського долара відтоді, як Америка запровадила санкції через анексію Криму в 2014 році.
Зараз Америка офіційно звинуватила російську службу зовнішньої розвідки у «сприянні» хакерській атаці SolarWinds, яка була однією з найбільших подібних кібершпигунських кампаній, проведених на сьогодні. В результаті санкції спрямовані на державні організації та технологічні компанії, які, на думку США, причетні до атаки. Серед них є науково-дослідний інститут та кілька приватних ІТ-компаній.
Застосування санкцій для покарання шпигунства є помітним розривом з минулою політикою США. Раніше Америка вважала таке кібер шпигунство заради політичних цілей «виправданою грою». Наприклад, у 2015 році колишній американський розвідник Майкл Хайден описав атаку Китаю на базу даних державного персоналу як «майстерну шпигунську роботу». Тоді Америка зосереджувала «свій гнів» на більш масштабних руйнівних кампаніях, таких як втручання Росії у вибори чи викрадення Пекіном комерційних таємниць.
Адміністрація Байдена стверджує, що хакерська атака SolarWinds була, однак, незвичною за своїм потужним масштабом, проникненням у приватний сектор та ризиком того, що Росія могла використати доступ до компаній, щоб потім підірвати цілі американські мережі. Хоча, на практиці, Америка та її союзники також проводили подібні «ланцюгові атаки», в яких стороннє програмне забезпечення використовується як «транспортний засіб» для доступу до іншої мережі.
Заходи, пов'язані з втручанням у вибори, які, на думку Америки, здійснювались «за вказівкою керівництва російського уряду», охоплюють юридичних та фізичних осіб - і є, за словами Йеллен, «початком нової американської кампанії» проти агресивної поведінки Росії. Америка звинувачує Кремль в тому, що він створив цілу мережу чиновників, пунктів дезінформації та компаній, щоб «приховано впливати» на американських виборців та поширювати дезінформацію про кандидатів і виборчі процеси.
Одним із об’єктів санкцій є сайт SouthFront, який, за твердженням Америки, є веб-сайтом, зареєстрованим у Росії, що публікував неправдиву інформацію про фальсифікацію результатів виборів президента США 2020 року. Інший сайт, InfoRos, на думку США, керується ГРУ. До санкційного списку потрапило ще кілька подібних мереж.
Америка також заявила, що висилає десять російських дипломатів у Вашингтоні та Нью-Йорку, яких підозрюють у шпигунстві. Попередні «масові висилки» відбулися в березні 2018 року, коли адміністрація колишнього американського президента Дональда Трампа вигнала 60 підозрюваних російських шпигунів після спроби вбивства у Великій Британії колишнього офіцера російської розвідки Сергія Скрипаля.
Санкції були запроваджені в момент загострення напруженості між Америкою та Росією на тлі загрози ескалації в Україні, оскільки Кремль стягує війська до українського кордону у великих масштабах.
Байден розуміє, що Америці, швидше за все, доведеться співпрацювати з Росією. 14 квітня він запропонував провести зустріч із російським президентом Володимиром Путіним. Нещодавні потужні санкції США проти Росії свідчать, що Байден готовий і далі йти проти агресії Кремля навіть попри необхідність співпраці з Москвою, резюмує видання.
Нагадаємо, 15 квітня президент США Джо Байден підписав указ про надзвичайний стан, який покликаний припиняти будь-які агресивні дії Росії на міжнародній арені шляхом накладення персоніфікованих санкцій на всіх, хто в них задіяний, прямо або побічно.
Крім того, в США ухвалили рішення вислати десять співробітників з російською дипломатичною місією в Вашингтоні. У Білому домі вважають, що в особистому складі дипмісії є представники російських спецслужб.