Саміт G7+, що відбувся 19–21 травня в Хірошімі, став першим в історії, в якому особисту участь узяв президент України. Сам цей факт мав викликати нездоланну печію в Кремлі. Москва нічого не змогла протиставити новому форматові G8 (хай поки що й епізодичному), крім підписання Лавровим та його колегою з Уганди заяви про нерозміщення першими зброї в космосі.
Безперечно, цю новину з полегшенням сприйняли в Пекіні, де Сі Цзіньпін зібрав на саміт глав п'яти республік Центральної Азії, які Росія завжди вважала «своїми». Вони недавно повернулися з Москви, де взяли участь у «параді перемоги» (очевидно, востаннє), забруднивши свої руки рукостисканням із сертифікованим військовим злочинцем, котрого в Пекін не запросили. Цілком справедлива заява президента Макрона, що Росія стала васалом Китаю, ніби зафіксувала в інформаційному просторі факт: Путін більше нікому не цікавий. Він став однозначно передбачуваним, проблем створює багато, а вигід — уже недостатньо. Зазвичай скрасити путінську самотність кликали Лукашенку, але той, на жаль, занедужав.
Тим часом у Хірошімі зібралися не тільки глави найрозвиненіших країн і керівники ЄС, а й лідери Австралії, Бразилії, Коморських островів (головують 2023 року в Африканському Союзі), Островів Кука (головують на Форумі Тихоокеанських островів), Індії, Індонезії, Південної Кореї та В'єтнаму. З міжнародних організацій було запрошено керівників ООН, Міжнародного енергетичного агентства, МВФ, ОЕСР, Світового банку, ВООЗ і СОТ. Україну запросили як спеціального гостя, враховуючи той факт, що жодне з питань, які обговорювали на Саміті, не обходилося без згадування про Україну та осуду агресії Росії.
Безпрецедентні заходи безпеки, що видавалися виправданими, з урахуванням недавнього замаху на прем'єр-міністра Японії Фуміо Кішіду, компенсувалися змістом діалогу, і особливо заявами стосовно України, прийнятими вже 20 травня. Аналіз новинних повідомлень практично всіх японських і міжнародних каналів давав співвідношення 30:70 на користь перших припущень про особисту участь президента України, що з'явилися вже 19 травня. Саме Україна, без жодного перебільшення, була цими днями в центрі уваги світових ЗМІ.
Щоб адекватно оцінити саміт, важливо розуміти його значення для учасників і організаторів. Для Фуміо Кішіди, який народився в Хірошімі, він став унікальним шансом вписати новий розділ в історію Японії. Далеко не кожному прем'єр-міністрові випаде честь прийняти «сімку» (попередній саміт у Японії відбувся 2016 року). Нинішній глава уряду не тільки провів успішний, на загальну думку, саміт, а й привіз його в Хірошіму, тим самим на найвищому рівні підкресливши символічне значення цього міста і трагічних подій 6 серпня 1945 року в історії людства. Тому очевидно, що теми ядерного тероризму, контролю над ядерною зброєю та роззброєння посіли найважливіше місце серед обговорюваних питань.
Крім того, до обрання на пост глави уряду нинішній японський прем'єр був найдосвідченішим у новітній історії Японії міністром закордонних справ — він очолював МЗС Японії п'ять років, із 2012-го по 2017 рік, відвідав 51 країну (у тому числі Україну — двічі) і за цей час провів 837 зустрічей із іноземними лідерами. Зовнішня політика — його сильна сторона, й на посту глави уряду він рішуче взявся посилювати роль Японії у світі та регіоні, обережно, але послідовно просуваючи модель «дипломатії реалізму в нову еру» з метою активного стримування агресивної політики Китаю і Росії, та навіть протидії їй. Він дуже чітко розуміє як виклики глобальній безпеці у зв'язку з війною Росії проти України, так і позицію країн так званого глобального Півдня і необхідність діалогу з ними. Тому теми, пов'язані зі становищем країн, що розвиваються, стали важливим елементом обговорення на саміті.
Для самих країн, що розвиваються, діалог із найбільшими економіками світу — чудовий шанс продемонструвати свою значущість і зафіксувати зусилля, спрямовані на захист не тільки власних, а й колективних інтересів «глобального Півдня». За лідерство у постколоніальному світі конкурують Індія і Китай, на важливе місце в цьому процесі претендують Бразилія, Індонезія та Південна Африка. У цьому контексті, для країн «сімки» важливо підтримувати держави з демократичними традиціями, намагатися переконати їх у тому, що світовий порядок, побудований на правилах, — глобальна необхідність, а не штучно нав'язуваний формат.
Певна річ, з урахуванням сучасних викликів у сфері безпеки, на полях саміту відбулися також зустрічі у форматі США—Японія—Південна Корея і QUAD, метою яких є протидія загрозам безпеці в Індо-Тихоокеанському регіоні, зокрема — з боку Пхеньяна й Пекіна. Присутність В'єтнаму значною мірою пояснюється вкрай негативною позицією цієї держави стосовно дій КНР у Південно-Китайському морі, через яке щорічно проходить понад 4 трлн дол. світової торгівлі. Само собою, не залишилися поза увагою проблеми клімату, штучного інтелекту, ситуація навколо Тайваню і крайня напруженість на Корейському півострові.
Власне, для членів «сімки» особиста зустріч мала важливе значення, щоб відверто (а не через «зум») обговорити ключові елементи глобальної політики — від планів підтримки України та покарання агресора до координації зусиль із протидії Росії та іншим автократичним режимам, які прагнуть зруйнувати основи світового порядку, побудованого на законі й правилах, однакових для всіх. Важливо, що проблеми клімату, продовольчої та енергетичної безпеки, свободи мореплавання, взаємодії з Китаєм і країнами, що розвиваються, розглядалися в конструктивному контексті й у діалозі з державами «глобального Півдня». І, хоч би про яку тему йшлося, питання російської агресії як основної причини нинішньої глобальної турбулентності оминути було неможливо.
Особиста участь президента України в саміті стала, безперечно, світовою темою номер один. За півтора дня в Хірошімі делегація України на чолі з президентом Зеленським зробила практично неможливе. Програма включала понад десяток двосторонніх зустрічей зі світовими лідерами, у тому числі вперше — з прем'єр-міністром Індії Моді, участь у двох сесіях — у вузькому й розширеному форматах, покладання квітів до меморіалу жертвам атомного бомбардування і, нарешті, звернення до японського народу з наступною пресконференцією.
Розширення антиросійських санкцій, зміцнення коаліції на підтримку України, питання поставки озброєнь, формування фінансової основи для відновлення і модернізації економіки України — все це було в центрі уваги переговорів із нашими партнерами. Про деякі результати говорити поки що рано, про деякі — стане відомо трохи згодом. Але те, що стало фактом, — це нові санкції, збільшення допомоги від союзників, зокрема від Японії, а найголовніше — демонстрація всьому світові єдиної позиції стосовно агресії Росії. Жодного тиску, примусу до неприйнятних компромісів, непоясненних вимог і обмежень не було. Було прагнення зрозуміти, допомогти й підтримати. Після конференції щодо реконструкції України, яка відбудеться в червні в Лондоні, про намір організувати такий захід наприкінці року в Токіо заявив Фуміо Кішіда. В офісі прем'єр-міністра Японії створено спеціальний координаційний механізм формування єдиних підходів уряду і бізнесу до майбутнього відновлення української інфраструктури.
[pics_lr left="https://zn.ua/img/forall/u/481/71/юн сок.jpeg" ltitle="" right="https://zn.ua/img/forall/u/520/2/Fwj_lF3aQAYlke5.jpeg" rtitle="undefined"]
Президент України прилетів у Хірошіму в день своєї четвертої річниці на посаді. За його словами, до цього моменту він узяв участь у шести самітах «сімки» онлайн, цей став сьомим і першим «наживо». Ті, хто каже: «Ну й що в цьому особливого?», хай спробують повторити. Ті, хто розуміється на дипломатичній кухні, напевно скажуть, що історія іноді твориться, може, й не помітними, але послідовними зусиллями безлічі мотивованих небайдужих людей. Але передусім, у нашому випадку, зусиллями наших воїнів, їхньою мужністю та майстерністю.
У світі повірили в Україну, але не раніше, ніж ми повірили в себе самі. Під час підсумкової пресконференції президента України запитали, чи не розчарований він тим, що під час саміту не вийшло двосторонньої зустрічі з президентом Бразилії Лулою. Володимир Зеленський віджартувався, що розчарованим має бути президент Бразилії. У кожному жарті, як відомо, є частка жарту. Не жартами залишаються війна, Patriot, F-16, Запорізька АЕС, Бахмут, украдені діти і скажене бажання перемогти.
У Хірошімі було зроблено ще один крок до перемоги. Давня японська мудрість гласить: «Бушіва аімі тагай» — самураї розуміють і допомагають один одному у складні часи. Ось і весь короткий зміст G-7 у Хірошімі.