Мобілізація, проголошена Владіміром Путіним, зачепить близько 300 тисяч людей. Це досить велика маса, щоб у Кремля з’явилася перевага на полі битви. Звісно, ніхто крім Генерального штабу України не знає, скільки зараз українських солдатів беруть участь у боях на фронті. Але можна припустити, що після мобілізації у Путіна буде чисельно більша армія. І ця перевага буде дуже серйозною.
Але, як пише Rzeczpospolita, є купа деталей, в яких криється диявол. Це лише в 1941 році під тогочасним Ленінградом і Москвою (а потім в 1943-му в Україні) можна було роздати звичайним людям рушниці, а потім їх в цивільних тілогрійках і кашкетах кинути на ворога. Сьогодні солдати повинні обов’язково отримати камуфляжний однострій, взуття, бронежилети, шоломи, не кажучи вже про пристойну зброю.
Звідки російські генерали візьмуть 300 тисяч бронежилетів для мобілізованих, якщо навіть вже для існуючих підрозділів на купівлю таких речей гроші збирають активісти (так само як і на шкарпетки, не кажучи вже про безпілотники)? Навіть якщо допустити, що генерали знайдуть дефіцитне забезпечення, мобілізованих також десь потрібно зібрати, озброїти і почати тренувати. Хоча б щоб відновити ті навички, які вони повинні були здобути під час служби в армії раніше. Але офіцерів і сержантів, які могли б проводити такі навчання, вже давно відправили на війну.
Тож нема кому готувати і очолювати нові підрозділи. Вочевидь, можна припустити, що Кремлю потрібне лише «гарматне м’ясо», маса, яка б прорвала український фронт. Але такі атаки слабо підготовлених, незгуртованих і не озброєних належним чином солдатів призведе до великих втрат. І це несе в собі політичні ризики. В Москві про це знають. Не відомо, як на таке відреагують сім’ї загиблих. Так само як і не можна сказати, чи не почнуться в Росії масові протести, які б змогли паралізувати мобілізацію.
Вже сьогодні можна помітити, що Путін пішов на багато компромісів, щоб тільки не спровокувати тривогу в суспільстві. Мобілізація, наприклад, зачепить лише частину чоловіків, які зараховані до військового резерву. Призов 300 тисяч зі 146 мільйонів мешканців Росії - на думку Кремля, це не повинно стати проблемою.Але інші проблемні деталі нікуди не зникають. Наприклад, в Росії на військову службу набирають молодих юнаків двічі на рік. Навчання тривають близько трьох місяців.
Зазвичай, призов охоплює 120-140 тисяч чоловіків. На більше військова бюрократія країни просто не здатна. Таким чином, можна допустити, що мобілізація 300 тисяч солдатів тривала б півроку. А на фронт їх відправляли б невеликими групами.
З військової точки зору, це нонсенс. Перш за все тому, що це дає Україні найцінніше, що є на війні - час. За шість місяців українська сторона може визволити всі окуповані території, зважаючи на те, що нестабільний російський фронт на сході України дуже важко підтримувати.