Розвідка США отримала інформацію про плани Ірану атакувати американські війська в Іраку, Сирії та Перській затоці. Про це повідомляє газета The Wall Street Journal з посиланням на власні джерела.
Американські військові попросили керівництво США збільшити військову присутність на Близькому Сході, щоб стримати будь-які дії Тегерана. Газета зазначає, що до кінця неясно, чи дійсно Іран збирається здійснювати напади, про які кажуть військові.
Для протидії загрозам з боку Ірану, влада США вирішила направити в регіон групу кораблів на чолі з авіаносцем "Авраам Лінкольн" і тактичну групу бомбардувальників.
Частковий вихід Ірану з ядерної угоди поки залишається найсерйознішою реакцією Тегерана на заходи США, спрямовані на посилення тиску на режим. У 2015 році "шістка" міжнародних посередників (п'ять постійних членів Ради Безпеки ООН і Німеччина) і Іран прийняли Спільний комплексний план дій (СВПД) щодо іранської ядерної програми. План передбачав скасування міжнародних і односторонніх санкцій щодо Ірану в обмін на його згоду ввести певні обмеження на ядерну програму. СВПД обмежує Іран у збагаченні урану до 3,67%. Це робить можливим використовувати уран для атомних електростанцій, але цього недостатньо для створення ядерної зброї.
Однак президент США Дональд Трамп розкритикував угоду і вийшов з неї. Адміністрація Трампа з 5 листопада 2018 року відновила всі санкції проти Ірану, вимагаючи від держав-союзників припинити купувати іранську нафту під загрозою штрафних заходів для компаній-закупівельників. Однак США зробили для восьми країн винятки, які минули через 180 днів, 2 травня. У цьому списку опинилися Індія, Китай, Тайвань, Туреччина, Південна Корея, Японія, а також дві держави-члени Європейського Союзу - Греція та Італія.
У березні обсяг нафти, імпортованої з Ірану, оцінювався приблизно в мільйон барелів на день. У квітні 2018 року, до виходу США з іранської ядерної угоди, Іран постачав на експорт близько 2,5 мільйона барелів на добу.