У складі Головного обчислювального центру Збройних сил Росії існує секретний підрозділ, інженери якого наводять російські крилаті ракети на цивільні об'єкти в Україні, йдеться у спільному розслідуванні The Insider, Bellingcat та Der Spiegel.
До Центру приходять як випускники Військової академії Ракетних військ стратегічного призначення та Військово-морського інженерного інституту, так і цивільні з бекграундом у сфері інформаційних технологій і навіть у розробці комп'ютерних ігор.
Усі ракетники, які заступили на службу в ГОЦ, зареєстровані як такі, що проживають і працюють за офіційною адресою Генштабу ЗС Росії – Москва, Знам'янка, 19.
Керує ГОЦ генерал-майор Роберт Баранов, його підлеглий, полковник Ігор Багнюк, очолює підрозділ наведення ракет із 33 військових інженерів та айтівців, які займаються розробкою польотних завдань.
Підрозділ складається із трьох команд, кожна з яких програмує траєкторії польоту одного конкретного типу крилатих ракет: ЗМ-14 («Калібр» морського базування), 9М728 (ракетні комплекси «Іскандер» наземного базування) та Х-101 (повітряного базування).
Керівника групи полковника Багнюка нагороджено медаллю «За участь у бойових діях у Сирії». Медаль вручається російським військовослужбовцям з 2015 року, водночас Росія неодноразово використовувала керовані ракети в Сирії – наприклад, при ударах по Алеппо в 2016 році.
Журналісти зв'язалися з навідниками по телефонах із отриманого білінгу, всі вони визнали, що ці телефонні номери належать саме їм, але категорично заперечували, що працюють у Головному обчислювальному центрі.
Деталізація дзвінків членів групи, зіставлена з обстрілами, підтверджує їхню причетність до вбивства мирних жителів України, йдеться у розслідуванні.
Записи Багнюка та його підлеглих до масованого ракетного удару РФ 10 жовтня показують із 2 жовтня підвищення активності дзвінків, що досягає піку 9-го числа. В останній день перед ударами інженерам-навідникам було зроблено 11 дзвінків: Багнюк послідовно зв'язався з офіцерами кожного з підрозділів, що спеціалізуються на трьох типах ракет. До 2 жовтня дзвінків не було близько двох тижнів, як і повідомлень про застосування крилатих ракет.
Це говорить про те, що планування атаки на енергетичну інфраструктуру України розпочалося приблизно на тиждень раніше і ніяк не пов'язане із підривом Керченського мосту в окупованому Криму 8 жовтня.
Активізацію дзвінків між інженерами групи наведення розслідувачі фіксували щоразу перед тим, як Міноборони РФ повідомляло про ракетні удари по Україні.
Як розробляються польотні завдання
Важливу роль у наведенні ракет відіграють навігаційні системи, в яких головки самонаведення та навігаційні датчики коригують курс польоту відповідно до заздалегідь запланованого маршруту.
Маршрут складається з навігаційних точок (орієнтирів, що дозволяють датчикам порівнювати характеристики місцевості, над якою пролітає ракета, із заздалегідь спланованим курсом), зонального ухилення від ППО, навігації в цільовій зоні та розпізнавання об'єкта ураження. Для цього використовується кілька рівнів даних.
Вхідні дані складаються з різних карт та моделей місцевості, рельєфів та описів об'єктів. Вони вводяться до баз даних різних видів Збройних сил, одна з яких – система супутникової розвідки ГРУ. Коли всі дані зібрані, комп'ютери повинні розрахувати маршрут польоту, який завантажується у крилату ракету перед стартом.
Зазвичай заздалегідь запланований маршрут польоту зберігається на великих знімних носіях пам'яті, на кшталт захищених USB-накопичувачів, які передаються в підрозділи озброєними кур'єрами у спеціальній валізці.
Нещодавно Росія перейшла до використання ракет 2022 випуску. Це свідчить про закінчення запасів високоточної зброї у ворога, але припинення атак через повну витрату ракет чекати не варто, пояснює журналіст Юрій Бутусов.
Ворог довго готувався до війни та забезпечив замкнутий цикл виробництва снарядів, ракет та мін. Крім того, Москва розраховує поповнити запаси за рахунок комплектуючих у країнах, де немає санкцій проти Росії.