Публічна сварка між Росією і Вірменією, одним з її найстаріших і найближчих союзників, поглиблює сумніви щодо здатності Москви утримувати і поширювати владу на частини колишнього Радянського Союзу – на тлі ведення нею війни проти Україні. У Вірменії розміщена російська військова база і країна була єдиним стратегічним союзником Москви в нестабільному Південному Кавказі – регіоні, пересіченому нафто- і газопроводами.
«Жалюгідні дії Росії в Україні змусили колишніх клієнтів шукати інших, більш надійних захисників. Я впевнений, що вони [росіяни] зроблять все можливе, щоб запевнити інших [зокрема, Сирію] у своїй подальшій підтримці», – сказав колишній посол Великої Британії у Росії Ентоні Брентон, передає Reuters.
Протягом багатьох років відносини між Москвою та Єреваном то теплішали, то охолоджувалися, але в останні тижні Вірменія фактично заявила, що не вірить у здатність Росії захистити її в рамках оборонного пакту (ОДКБ), і шукає інших партнерів на тлі ескалації напруженості у відносинах з сусіднім Азербайджаном, проти якого вона програла коротку війну в 2020 році в Нагірному Карабаху.
Відсутність Росії може відкрити двері для інших гравців – Туреччини, Азербайджану, Ірану, Китаю чи Заходу – вони можуть спробувати зайняти її місце на Південному Кавказі чи інших пострадянських територіях, які вона відкрито вважає своєю сферою впливу.
Вірменія заявляє, що Росія не може надати зброю, яку вона традиційно постачала, тому що вона потрібна в Україні, і тому Єреван звернувся до Індії. Після відмови у дозволі очолюваному Росією військовому блоку ОДКБ проводити маневри на вірменській землі, прем'єр-міністр Нікол Пашинян цього тижня санкціонував проведення спільних військових навчань зі США, які є найбільшим прихильником України.
У червні Пашинян вказав на розрив між його країною і Москвою, заявивши: «Ми не є союзником Росії у війні з Україною». У вересні, в інтерв'ю італійській газеті La Repubblica, Пашинян визнав, що «залежність від Росії у питаннях безпеки була помилкою».