Мільярдери з оточення президент Росії 3 невдоволені його агресивною політикою проти України і Заходу, оскільки це вже коштувало їм чверть статків. Декотрі з них насмілюються "між рядків" критикувати президента, однак об'єднуватися проти нього олігархи бояться.
Про це пише на сторінках Forbes Пол Родеріг Грегорі. Оглядач нагадує про термін "селектрорат", запропонований політологом Брюсом Буено де Маскіта. Поняття означає групу людей у різних суспільствах, які насправді обирають владу і вплинути на які намагаються політики. При цьому "селекторат" може бути широким (мільйони громадян в демократичних країнах, які голосують) чи вузьким (політична еліта правлячої партії, яка призначає президента і голову уряду).
У Володимира Путіна, на думку оглядача, теж є свій "селекторат", який нібито в Росії широкий. Але на ділі, Путіна до влади привела вузька група олігархів і силовиків з оточення Бориса Єльцина, яка 15 років тому обрала нового президента Росії за зачиненими дверима, як це було в часи СРСР. Хоча є й деякі суттєві відмінності.
Приміром, на відміну від радянської еліти, нинішня російська не обов'язково повинна сліпо слідувати за курсом "вождя" і висловлюватися на його підтримку. Путін дозволяє окремим людям зі свого оточення висловлюватися критично.
Приміром, колишній міністр фінансів РФ Олексій Кудрін сміливо критикував економічну політику Москви в Давосі. Однак, економічна критика – це одна справа. На думку оглядача, варті особливої уваги випадки, коли хтось із "селектрорату" Путіна починає критикувати його зовнішню і внутрішню політику. Автор звертає увагу на нещодавні висловлювання 85-річного Євгена Примакова під час одного з його виступів у Москві.
Примаков працював у державному апараті СРСР в часи Михайла Горбачова, був головою спецслужб Росії за Єльцина, а з 1998 по 1999 рік очолював російський уряд. Він не користується популярністю в опозиційних ЗМІ і представляє консерваторів у правлячій еліті Кремля. Однак, "між рядками" він висловився досить критично щодо поведінки Путіна, при цьому уникаючи прямих обвинувачень на адресу президента.
Зокрема, говорячи про необхідність проведення децентралізації в РФ, Примаков нагадав про обіцянки президента позбутися економічної залежності від продажу газу і нафти, але до цього часу нічого не було зроблено.
Він також заявив про необхідність дати місцевій владі в різних кутках федерації ухвалювати автономні рішення і складати свій власний бюджет, цим самим кинувши виклик владній вертикалі Путіна, яка всі рішення приймає в Кремлі.
Примаков також розповів, що Росія повинна відмовитися від політики самоізоляції, яку проводить Путін останній рік. Крім того, Москві варто відмовитися від планів добувати нафту і газ в Арктиці, оскільки енергоносії нині дешеві на міжнародному ринку і витрачати кошти на розробку актичних родовищ немає сенсу.
Примаков також назвав грандіозні плани збудувати міст в Крим лише популістським рішенням на папері "для телебачення", яке на ділі не можна втілити. А входження Донбасу в склад України входить в інтереси Росії. Тому Москві не варто підтримувати проросійських терористів. Також Примаков висловився проти використання армії РФ для допомоги бойовикам. При цьому, за його словами, Москва повинна бути відкритою для співпраці з НАТО у боротьбі проти тероризму і наркоторгівлі. А репресувати опозицію немає сенсу, оскільки вона не популярна і не становить загрози для режиму
Оглядач зауважує, що Путін ніяк не відреагував на таку критику його політики у власних колах. Російські олігархи насправді невдоволені агресивною політикою президента, оскільки це нашкодило їхньому великому бізнесу і коштувало вже більше 60 мільярдів доларів, що дорівнює чверті їхніх статків.
Але Путін не боїться, що олігархи можуть об'єднатися проти нього, оскільки його старі друзі по КДБ контролюють всі силові структури. І в разі непокори кожен з російських мільярдерів, яким президент дозволяв незаконно збагачуватися останні 15 років, може повторити долю Володимира Євтушенкова, який потрапив під слідство через відмову віддавати свою нафтову компанію.
"Таким чином, 21 олігарх, який контролює велику частину багатства Росії, на ділі залишаються безпорадними, тому що диктатор може відібрати їхні статки в будь-який момент", - пише оглядач, порівнюючи таку ситуацію з часами тиранії Йосипа Сталіна.
Радянський диктатор не жалів своїх друзів і кидав їх за ґрати, щойно хтось з них виступав проти його лінії. Путін же "тримає в заручниках" власність свого оточення.
Один з колишніх російських олігархів Сергій Пугачов заявляв, що в Росії більше не існує меж між приватною і державною власністю. Все підконтрольне особисто президенту Володимиру Путіну, а олігархи насправді є лише його "феодалами". При цьому журнал Forbes писав, що Путін рятує олігархів за рахунок росіян.