Російська мова більше інших втратила впродовж останніх 20 років, відколи колишні республіки 3 почали намагатися здобути свою лінгвістичну незалежність.
Про це пише видання Financial Times, додаючи, що скорочення впливу мови вказує на втрату Москвою впливу, попри зусилля Володимира Путіна відновити колишню радянську важливість Росії на світовій арені за допомогою військового вторгнення в Україну і Сирію.
Найшвидше використання російської мови скоротилося у Казахстані, де в 2016 році лише 0,7% людей зізналися, що користуються нею вдома, хоча ще в 1994-му такий було 33,7%. Про це свідчать підрахунки дослідницької групи Euromonitor International, засновані на національних даних різних країн, а також на даних ООН. Видання нагадує і про намір президента Казахстану Нурсултана Назарбаєва повернути країну до використання латинської абетки. Казахський лідер вказав, що перехід на кирилицю в 1940-х роках минулого століття був обумовлений "політичними причинами".
У Естонії і Латвії кількість людей, які називали російську рідною мовою, з 1994 року скоротилася на близько 10%. Зокрема, у Латвії за 24 роки кількість російськомовних людей зменшилася з 40,5% до 29,8% від загальної кількості населення. В Естонії в 1994 році таких мешканців було 33,3%, а тепер - 23,4%.
Видання пише, що Україна теж відзначилася подібним скороченням російськомовних. В 1994 році російськомовних громадян тут було 33,9%. Станом на минулий рік їх виявилося 24,4%. Також російськомовні меншини зменшилися в Азербайджані, Литві, Туркменістані і Узбекистані.
У Грузії, яка пережила війну з Росією в 2008 році, тих, хто розмовляє російською, за останні два десятиліття поменшало з 6,4% до 1,1%. Будучи президентом Грузії Михеіл Саакашвілі оголосив про плани замінити російську англійською мовою в якості другої, озираючись на конфлікт.
Головний партнер московської консалтингової фірми Macro-Advisory Кріс Віфер сказав, що занепад російської мови і підйом національних мов, таких як казахська, латвійська і українська був спричинений політичними силами, які виникли після розпаду СРСР.
"Країни були в'язнями під радянським контролем. І коли вони визволилися, вони захотіли розірвати всі ознаки цього ув'язнення, включно мовну", - сказав експерт.
"Частково це потрібно для того, щоб дистанціюватися від російського впливу: культурного і особливо політичного, - через страх, що збереження російської мови полегжить для Москви завдання впливати на їхню політику через російську пропаганду", - додав він.
За словами Віфера, деякі країни відвернулися від російської мови в рамках стратегії, щоб утворити політичні альянси із Заходом і Азією і заохотити тамтешніх інвесторів.
Економіст Renaissance Capital Чарльз Робертсон погоджується з цим твердженням.
"Там, де російська мова грала роль "лінгва франка" СРСР, з 1991 року з'явилося бажання частини нових лідерів розвинувати власний націоналізм з метою забезпечити стабільність. Балтійці ненавиділи русифікацію, яку їм нав'язали", - додав експерт.
На противагу цій тенденції Білорусь рухалася всі ці роки в протилежному напрямку. Якщо в 1994 році трохи менше половини населення називали російську мову своєю рідною, минулого року такий виявилося 71%.
"На відміну від країн Балтії, Грузії чи України, з боку ЄС і США не було жодних спроб зблизитися з Білоруссю. Натомість підхід Заходу був в дусі розмов про "останнього диктатора Європи", якого засуджували разом з його країною. Це підштовхнуло Мінськ на зустріч Москві", - каже Віфер.
Робертсон вважає, що між Білоруссю і Росією склалися надзвичайно близькі відносини. Білоруси отримали вільний доступ до трудового ринку РФ. Крім того, у Білорусі, на відміну від інших пострадянських країн, не відвся підйом націоналізму, що відкрило дорогу для поширення російської мови.
Нещодавно повідомлялося, що майже 70% громадян України вважають рідною мовою українську. Дослідження проведене соціологічною службою Центру Разумкова 3-9 березня 2017 року 2 016 респондентів в усіх регіонах України за винятком окупованих територій. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
Нагадаємо, що за даними опитування Центру Разумкова, абсолютна більшість громадян України(92%) вважають себе етнічними українцями, 6% – етнічними росіянами, 1,5% віднесли себе до інших етносів.