Російська компанія "Татнефть" просить Арбітражний суд міста Москви конфіскувати майно України. Це випливає з позовної вимоги в Арбітражний суд Москви за виконанням рішення Міжнародного комерційного арбітражу в Парижі від 29 липня 2014 р., згідно з яким Україна зобов'язана виплатити "Татнефти" 144 млн дол. у справі "Укртатнафти". В список об'єктів, що підлягають конфіскації, входить у тому числі і такий дипломатичний об'єкт як готель посольства України в РФ, в якому зараз з міркувань безпеки живуть українські дипломати.
Засідання Арбітражного суду Москви за цим позовом "Татнефти" має відбутися на початку червня 2017 р.
Високопоставлене джерело в українському уряді підтвердило DT.UA цю інформацію, додавши, що у відповідності з Віденською конвенцією, на дипломатичне майно поширюється імунітет держави та це майно не може бути заарештовано або конфісковано.
Тим не менш, уряди США та Швейцарії вживали заходів по "замороженню" використання дипломатичного майна. Так, в кінці 2016 р. в розпал скандалу з висилкою групи дипломатів російського посольства в США, американська сторона блокувала дві російські заміські резиденції, розташовані на території Сполучених Штатів.
Нагадаємо, що згідно з повідомленням прес-служби російської компанії, 30 березня 2017 р. "Татнефть" подала позов у США про примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражу в Парижі від 29 липня 2014 р. У середині квітня аналогічне клопотання про примусове виконання були подані "Татнефтью" у Високий суд Лондона і Арбітражний суд Москви.
Україна програла суперечку з "Татнефтью" в Міжнародному комерційному арбітражі на 112 млн дол. у справі "захоплення" акцій "Укртатнафти" (Кременчуцький НПЗ, Полтавська область) групою "Приват" у 2007 році.
Потім Україна подала апеляцію на рішення про виплату 112 млн дол. російської "Татнефти".
Повідомлялося, що "Укртатнафта" є спірним активом для України і Татарстану. "Укртатнафта" створена відповідно до указів президентів України і Татарстану в 1994 році на базі Кременчуцького НПЗ. Раніше 18,296% акцій "Укртатнафти" належало структурам, близьким до "Татнефть", міністерство майна Татарстану володіло 28,7788% акцій, ще 8,6% акцій належало безпосередньо "Татнефти". Однак у результаті судових розглядів частка татарстанських акціонерів в НПЗ була практично обнулена, а на підприємстві з'явилися нові акціонери, близькі до Ігоря Коломойського і Олександра Ярославського.