Міжнародна правозахисна організація "Репортери без кордонів" оприлюднила перелік найбільших "мисливців" на свободу преси в 2020 році. До нього увійшли як приватні компанії, так і державні установи.
Дослідження оприлюднене до Всесвітнього дня боротьби з кіберцензурою, який відзначається 12 березня. У ньому йдеться, що "інтернет-хижаки" використовують цифрові технології, щоб шпигувати за журналістами та переслідувати їх, ставлячи під загрозу свободу преси в Інтернеті.
До переліку 20 найбільших порушників потрапили Росія та Іран.
У звіті згадується кремлівське "Агентство Інтернет-досліджень", більш відоме як "фабрика тролів". Її працівники вдаються до поширення фейкових звітів і відео, публікації особистої інформації журналістів, наклепу та брехні. Серед відомих цілей російських "тролів" – фінська журналістка Джессіка Аро, авторка книги "Армія тролів Путіна".
Знаним порушником свободи преси є й горезвісний "Роскомнагляд", який блокує сайти, інтернет-видання та месенджери. Ця держустанова без попередження і дотримання необхідних правових процедур заблокувала понад 490 тисяч ресурсів, та має власний "чорний список" заборонених сайтів.
У 2018 році "Роскомнагляд" заблокував ZN.UA в анексованому українському Криму через матеріали, як кримчанам уникнути незаконного призову на службу в армію країни-окупанта.
Серед інших цілей установи також були інформаційні агентства як-то "Фергана", слідчі сайти (Listok, Grani.ru), політичні журнали (ej.ru, mbk.news), платформи і додатки, які відмовляються зберігати дані на серверах у Росії або надавати ФСБ ключі для розшифровки повідомлень користувачів (Telegram).
Іранська "Рада з питань кіберпростору" також потрапила до переліку. Ця державна структура вдається до вибіркового доступу до Інтернету, контролю в онлайн-режимі, блокування новинних сайтів, соціальних мереж і месенджерів. Зокрема, під заборону потрапляли Telegram, Signal, WhatsApp, Facebook і Twitter.
"Створена у 2012 році організація, до якої входять високопоставлені військові та політики, є "архітектором "халяльного інтернету". Відключення Інтернету влада часто використовує як спосіб стримування та придушення хвиль вуличних протестів, а також для обмеження передачі та поширення незалежної інформації", - цитує дослідження "Радіо Свобода".
За шість років російської окупації Криму правозахисники Freedom House зафіксували понад 300 випадків переслідування журналістів і блогерів. Найчастіше окупаційна влада та силовики вдаються до: фізичної розправи, незаконних затримань і обшуків, тортур, відкритті сфабрикованих кримінальних і адміністративних справ.