Нема простих відповідей на питання про роль 3 у труднощах, які переживають США, Європа і інші країни світу. Чи заперечує Кремль нинішній глобальнийпорядок і чи хоче знову переділити світ?
Не можна напевне сказати, чи московська політична кухня допомагає створити нещадну суміш з внутрішнього і міжнародного тероризму, цунамі біженців і політичної дестабілізації в багатьох країнах.
На всі ці питання немає чіткої прямої відповіді. Але нещодавня історія Росії веде до тривожних висновків.
Про це на сторінках Newsweek пише колишній дипломат СРСР і Росії Андрій Ковальов.
Він зауважує, що після падіння тоталітарної машини Радянського Союзу у багатьох з'явилася надія на краще. Зійшли перші паростки багатопартійної парламентської системи і вільної ринкової економіки. Свобода політичних і релігійних поглядів була гарантована, цензура була скасована, а ЗМІ були звільнені від тиску. Колишнім радянським громадянам дозволили вільно подорожувати, а каральній психіатрії настав кінець.
"А потім все це було перекреслене. В 1993 році президент Борис Єльцин завдав нищівного удару по парламентській системі, вбивши кілька сотень людей у цьому процесі. Росія вчинила геноцид проти власного народу в Чечні. Почалися політичні вбивства і розправи над журналістами", - зауважує Ковальов.
В економіці ситуація була не кращою. Ще до спроби перевороту, яку влаштували "яструби" СРСР проти Михайла Горбачова в серпні 1991 року, КПРС і КДБ почали передавати великі частини "партійних коштів довіреним людям", створюючи таким чином перших російських олігархів. Вважається, що переворот провалився. Але, на думку автора, це не зовсім так. Вже тоді СРСР розпадався. Ключові посади у виконавчій і законодавчій владі займали чиновники і агенти спецслужб під прикриттям. Це ж сталося і в світі бізнесу.
Прихід до влади Горбачова закінчив Холодну війну. Однак, після розпаду СРСР Кремль поступово почав повертатися до політики того періоду. Під приводом "захисту співвітчизників" за кордоном Росія почала втручатися у внутрішні справи сусідніх країн, таких як Литва, Латвія, Естонія і Молдова. Її підозрюють у організації спроби вбивства президента Грузії Едуарда Шеварнадзе.
Тим часом Росія вела антизахідну політику, підтримуючи кривавий режим Слободана Мілошевича у колишній Югославії. Пізніше під керівництвом Володимира Путіна вона вдалася до "розчленування" Грузії, анексії Криму і агресії проти України в Донбасі. Автор ставить питання, чому низку терактів на Заході скоїли гості чи емігранти з колишнього СРСР. В цьому контексті він нагадує про вбивство Олександра Литвиненка в Лондоні у 2006 році і про вибух під час марафону в Бостоні, який організували вихідці з Чечні брати Царнаєви.
"Чи емігранти брати Царнаєви, які відповідальні за теракт в Бостоні, діяли з власної ініціативи? Це здається малоймовірним", - пише колишній російський дипломат.
Він наголошує, що Росія повинна визнати свою часткову відповідальність за криваву війну в Сирії, наплив біженців у Європу, підйом "правих" рухів у деяких європейських країнах, а також за спроби ослабити ЄС і за Brexit.
Чому демократія не пустила коріння в Росії? Чому в часи правління Путіна більшість населення країни із захватом вітають відродження авторитаризму, який супроводжується корупцією неймовірних масштабів, незаконним привласненням державних коштів і природніх ресурсів?
"Надзвичайно небезпечно, коли спецслужби з їхньою націоналістичною ментальністю захоплюють владу у країні з величезним ядерним арсеналом, і коли той, хто переслідував дисидентів, стає президентом. Це небезпечно не лише для Росії, а й для всього світу", - йдеться в статті.
На думку автора, ця правда стає зрозумілою все більшій кількості американців, які постали перед втручанням Росії у їхні президенстькі вибори.
"Нажаль, Росія ступила на шлях, який веде в нікуди. Влада в ній безмежна, законодавство - репресивне, реальної опозиції немає вже дуже давно. Немає серйозної опозиційної програми. Гасла "Росія без Путіна" і "Росія буде вільною" - це лише порожні слова. Путін цинічно і регулярно проголошує боротьбу з корупцією, яку він сам підживлює", - пише Ковальов.
На його думку, нинішній російський президент - "ніщо". І "Росія без Путіна" буде такою ж, як і зараз. Тому що агенти спецслужб при владі його легко замінять іншим агентом з репресивними поглядами. Росія, на думку колишнього дипломата, прямує на дно. І життєво важливо не дозволити їй потягнути за собою весь світ.
Раніше Financial Times писало, що Путіну потрібна відміна санкцій до виборів президента Росії. Це буде дуже важливим завданням, оскільки до моменту, коли росіяни підуть на дільниці в 2018 році, економічне зростання має відновитися.