Вуличні протести в Єревані не потрапили на перші шпальти світових ЗМІ, однак за ними пильно спостерігають у Москві і Києві, оскільки вони "відображають невдоволення російським впливом в пострадянській країні, яку, здавалося, Кремль тримає міцно в руках".
Про це на сторінках Bloomberg пише Леонід Бершидський, зауважуючи, що можна було б вважати протести проти підвищення тарифів компанією "Електричні мережі Вірменії" внутрішнім питанням кавказької країни. Однак, стовідсотковим акціонером енергетичної фірми, яку вірмени підозрюють в корумпованості, виявився російський концерн "Интер РАО ЕЭС", головою правління якої є близький друг президента Росії Ігор Сєчін. Він також очолює і "Роснефть".
Бершидський пише, що таким чином, акції протесту в Єревані "за замовчуванням направлені проти Москви, якщо не проти Росії". Прес-секретар президента РФ Дмитро Пєсков вже заявив, що в Кремлі "дуже пильно стежать за подіями" у столиці Вірменії.
"Занепокоєність Москви пов'язана з тим, що схоже починалося повстання в Україні: з простого невдоволеного бурчання, невеликих мітингів і хорового співу. Але потім поліція застосувала надмірну силу, протест почав розростатися і вже через два місяці центр Києва опинився у вогні, а президент Віктор Янукович втік в Росію", - нагадує оглядач.
Він додає, що в Україні хотіли б, що у Вірменії події розгорталися за тим же сценарієм. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков написав на своїй сторінці у Facebook, що активістів "Майдану" теж била міліція, але "воля до свободи перемогла". Симпатія Києва до протестів у Єревані змушує Москву розцінювати їх у політичному полі. Одіозний політолог Сергій Марков вже заявив, що вірменські протести координують "бойовики з України".
Бершидський пише, що ситуація у Вірменії значно складніша, ніж в Україні в часи Януковича. Антиросійські настрої тут не такі популярні серед вірменів, як серед українців.
"Тому #ElectricYerevan – це ще не революція українського зразка і ймовірність, що протести переростуть в щось більше, не велика. Однак, у параноїдального режиму Путіна з'явився зайвий привід потрясти зброєю", - йдеться в статті.
Автор зауважує, що було б значно краще, якби Путін розібрався з корупцією в компаніях, які використовує в якості агентів впливу в сусідніх країнах. Але Кремль не може собі цього дозволити, оскільки використовує корупцію для збереження свого впливу. Це головний імпорт російської влади, яка здатна лише боротися із симптомами справжніх проблем, називаючи їх "іноземною змовою".
В цей же час, у Єревані протестувальники закликали російські ЗМІ не порівнювати їхню акцію з Майданом. Один з активістів Ален Симонян закликав російських журналістів до об'єктивності, додавши, що не дозволить проводити подібних аналогій. Журналіст телеканалу записав його слова і пообіцяв включити в репортаж в якості альтернативної думки.
Вранці 25 червня на сайті телеканалу "Звезда" дійсно з'явилася публікація про події в Єревані під назвою "Єреванський майдан: кому вигідно повторення українського колапсу?". В ній порівняння з протестами в Україні, які російська пропаганда таврує як "державний переворот" нібито інспірований Заходом, займає центральне місце.
Увечері 22 червня в Єревані кілька тисяч людей перекрили проспект Баграмяна, де знаходиться резиденція президента країни Сержа Саргсяна. Причиною протестів стало рішення регулюючої комісії, яка на своєму засіданні 17 червня встановила нові тарифи на електроенергію, що поставляється споживачам компанією "Електромережі Вірменії" (ЕМА). Зокрема, з 1 серпня для населення тариф на електроенергію підвищиться на 6,93 драма - до 48,78 драма (близько 0,1 долара), вдень до 38,78 драма (близько 0,08 долара) вночі за кВт.ч.
Рано-вранці 23 червня поліція розігнала сидячий пікет. У Єревані затримали 240 осіб (пізніше всіх їх відпустили). Однак увечері 23 червня, близько 20:30, простоявши два години на площі Свободи, демонстранти знову вирішили почати на проспекті Баграмяна сидячу демонстрацію. Вночі активісти після деяких роздумів вдруге відмовилися від зустрічі з президетом Сержем Саргсяном. Замість цього главі держави запропонували в прямому ефірі скасувати рішення Комісії з регулювання суспільних послуг.