Всі люблять перемагати. Але в 3 одержимість перемогами: в минулому чи сучасності, військовими чи мистецькими, - стало національним дозвіллям. Принаймні, таке враження складається, якщо послухати російських політиків і державні ЗМІ.
Про це на сторінках New York Times пише Максим Трудолюбов. Якщо лідерство Росії в мистецтві, спорті, війні з тероризмом не буде належним чином визнане рештою світу кожного дня, це викликає обурення в цілого суспільства.
Святкувати перемоги, звісно ж, краще. Росіяни не люблять програвати. Насправді їхні лідери демонструють, що "вони великі невдахи". Взяти хоча б "Євробачення". Попри те, що цей конкурс – суцільний кітч, який мало має спільного з музикою, до нього дуже серйозно ставляться в Центральній і Східній Європі.
Цього року співачка з України здобула перемогу, заспівавши сумну баладу про трагедію кримських татар, які постраждали від сталінських депортацій. Після того, як Росія анексувала Крим, нескладно здогадатися, що європейська аудиторія послала Росії чітке повідомлення. Тож результат, швидше за все, був заснований не лише на оцінці артистизму. Але в Росії поразка її конкурсанта викликав обурення не лише у глядачів, а й в політиків. Депутат Олена Драпеко звинуватила у всьому "інформаційну війну" проти Росії. А деякі розлючені громадяни навіть закликали бойкотувати наступний конкурс, який пройде у Україні.
Автор додає, що кожен росіянин щодня впевнений, що з його країною поводяться нечесно, а її перемоги на полі бою чи в спорті крадуть. Заздрісні конкуренти із Заходу, а також їхні агенти, які оточили Росію, постійно намагаються заперечити російські здобутки і заслуги.
"Російським ворогам потрібна слабка і хвора держава. Їм потрібно, щоб ми стали неорганізованим і дезорієнтованим суспільством", - сказав президент Володимир Путін під час виборчої кампанії в 2007 році.
І ця параноя стала головною незмінною риторикою впродовж всього правління Путіна. За його словами, навіть перемога в Першій світовій війні "була вкрадена у Росії" її "ворогами". Перетворити перемоги в "національну релігію" на перший погляд може здатися непоганою ідеєю, особливо в тяжкі часи, коли людям потрібне щось, що змусить їх почуватися трохи краще.
"Я пішов до шкоди в СРСР, а в університет вступив, коли Росія проходила пострадянські перетворення. Процес був не найприємніший. Ми дійсно відчували, що наша країна, напевне, стає меншою. Однак ми працювати тяжко і не почувалися ображеними. Звісно, були ті, хто шкодував за втраченим, зокрема колишні чиновники і агенти КДБ. Але вони не становили більшість. З того часу, однак, ситуація змінилася. І ті, хто сумував за втраченим статусом, використали роки при владі, щоб навернути людей в свою віру", - пише Трудолюбов.
Видання The Times писало, що Росія програла Євробачення, але перемагає в пропагандистській війні. Геніальність російської пропаганди полягає в тому, що вона отримує насолоду від власного цинізму і використовує його для того, щоб очорнити всіх інших теж. Вона переконує свою аудиторію в тому, що геть усі ЗМІ поводяться так само, і аудиторія в принципі погоджується. Вона існує для того, щоб за допомогою своєї дикої некомпетентності переконати суспільство в тому, що і західні ЗМІ також ненадійні.
У пісенному конкурсі "Євробачення 2016", фінал якого пройшов у Стокгольмі ввечері 14 травня, перемогла Джамала, яка представляла Україну. Співачка виконала пісню "1944" про депортацію кримських татар.