Навіть без скандалу через російське втручання у вибори, який все більше поглиблюється, президенту Дональду Трампу все одно було б важко налагодити відносини між США і Росію, які були напруженими у всі роки після завершення Холодної війни.
Комплексні відмінності між країнами зовсім не легко вирішити. Більше того, президент Володимир Путін продемонстрував готовність безжалісно захищати свій режим, опираючись на міф про повернення Росії до ролі супердержави і конкурента замість того, щоб разом із Заходом будувати більш стабільний світ.
Про це в редакційній статті пише лояльне до Демократичної партії видання New York Times. Сам Трамп ускладнює процес творення виваженої політики, захоплюючись Путіним і бажаючи відмовитися від глобального лідерства США, що було видно на саміті G20 в Німеччині. Трампу помітно комфортніше з Путіним, ніж з більшістю американських демократичних союзників, попри те, що російський президент придушує внутрішніх опонентів, вторгся в Україну і скидає бомби на мирне населення Сирії.
Видання зауважує, що Трамп має рацію, коли хоче покращити відносини з Москвою, зважаючи на її важливість як ядерної держави, у якої є право вето в Раді безпеки ООН. Але це не означає, що розумно недооцінювати загрозу від дій Путіна з метою ослабити НАТО і трансатлантичний альянс, підірвати демократичні процеси і інститути в Європі і Америці, дестабілізувати Україну, зберегти вплив у Сирії, а також від його готовності вести кібервійну. Деякі члени команди Трампа визнають ці загрози, а сам президент США - ні.
Один з прикладів змішаних сигналів, які він посилає, стосується санкцій проти Росії. На борту президентського літака у середу він заявив журналістам: "Я не збираюся і ніколи навіть і не думав їх скасовувати". Але після цього від одразу ж визнав, що обговорював це питання з Путіним і лишив двері відкритими для ослаблення тиску на Москву в рамках угоди щодо України чи Сирії. Держсекретар Рекс Тіллерсон у Києві минулого тижня послав більш жорсткі сигнали, коли запевнив українських урядовців, що санкції не будуть зняті до тих пір, поки Росія не відновить територіальну цілісність України. Проблема в тому, що Трамп вже брав гору над Тіллерсоном.
Минулого місяця Сенат майже одностайно підтримав законопроект про запровадження більш жорстких санкцій проти Рсії за втручання у американські вибори, який позбавляє президента США права скасовувати будь-які санції без згоди Конгресу включно з тими, які пов'язані з Україною. Документ застряг у Палаті представників, а Білий дім спробував його пом'якшити. Зазвичай президент США має змогу як посилити, так і ослабити санкції. Але настрої Трампа настільки підозрілі, що законопроект став просто необхідним.
Видання зауважує, що м'якість Трампа до Росії вже принесла деякі результати. Москва досі окуповує Крим, який вона анексувала в 2014 році, а також веде війну в Донбасі, хоча за Мінськими угодами погодилася припинити вогонь. Також Трамп не зміг змусити Путіна збільшити економічний тиск на КНДР, ядерна програма якої зараз домінує в американській зовнішній політиці. Він не зміг також змусити Росію відмовитися від провокацій проти американських військових літаків і суден в Балтійському морі чи повернутися до виконання угоди про скорочення ядерних озброєнь від 1987 року.
Є і деякі обнадійливі ознаки. Президенти США і Росії домовилися про обмежене перемир'я на південному сході Сирії. Крім того, адміністрація Трампа призначила представником з питань України Курта Волкера, відомого жорсткою позицією щодо Росії. Але в більш широкому спектрі проблем, Путін, схоже, не бажає співпрацювати, а Трампу байдуже на це.
Тим часом, сам Трамп заявив, що він "чудово порозумівся" з Путіним. Лідер США зазначив, що двом сильним ядерним державам безглуздо не мати взагалі ніяких відносин.
Раніше видання The Guardian повідомило, що під час зустрічі на полях саміту G20 в Гамбурзі президент США Дональд Трамп обговорив з російським лідером Володимиром Путіним американські санкції. Зокрема, вони поговорили про ті, які були введені в якості покарання за втручання Росії у вибори в США.