3 відправляє десятки тисяч військ для розгортання біля кордону України і проведення масштабних військових навчань, змусивши багатьох боятися неминучого відкритого вторгнення. Але ці страхи перебільшені з однієї серйозної причини, яку всі, здається, помітили. Українська армія сьогодні дуже відрізняється від тієї застарілої і деморалізованої сили, якою вона була в 2014 році.
Про це на сторінках Vox пише головний дослідник Інституту міжнародних відносин Праги і член Європейської ради з закордонних справ Марк Галеотті.
Він нагадує, що після повалення проросійського режиму Віктора Януковича Москва окупувала Крим і розв'язала війну на в Донбасі, розраховуючи, що це змусить новий український уряд підкоритися і визнати приналежність до російської сфери впливу. Але Київ почав опиратися.
Тоді українська армія була дуже слабкою. Кожного разу, коли її сили, здавалося, досягають успіху в Донбасі, Росія відправляла свої регулярні війська і влаштовувала атаку, щоб змінити ситуацію. Але все це було тоді. Частково завдяки США, армія України тепер більша, сильніша і боєздатна, як ніколи. Якщо Володимир Путін наважиться на велику військову авантюру зараз, він зазнає серйозних втрат.
"Росіяни знають про це. І їхні військові дії, швидше, означають спробу посилити політичний тиск на Київ, а також підготуватися на випадок, якщо Україна відчує себе настільки сильною, що спробує силою повернути собі Донбас", - пише Галеотті.
Він пригадує, що в 2014 році українська армія була в руїнах. Після двох десятиліть недофінансування і корупції "конвеєрних масштабів", українські військові були відсталими, розділеними і деморалізованими. Більшість з них користувалися старим радянським обладнанням, випущеним на початку 90-х чи й навіть у 80-х роках. Коли режим Януковича був повалений, не лише командування найвищого рівня розділилося у суперечках. Стало очевидним, наскільки українська армія була отруєна російськими агентами і лоялістами.
Це пояснює, чому українські військові не воювали проти "маленьких зелених чоловічків" з Росії у Криму в 2014 році. Також на папері українська армія налічувала 125 тисяч солдатів, але, як сказав колишній міністр оборони України адмірал Ігор Тенюх, "лише 6 тисяч військових були в бойовій готовності". Через це, коли російські маріонетки розв'язали війну в Донбасі, проти них виступили добровольчі батальйони, яких підтримувала і забезпечувала громадськість чи деякі місцеві олігархи. Деякі добробати були не функціональні, а деякі воювали відчайдушно і сміливо. У всякому разі, вони забезпечили необхідну опору, коли українська регулярна армія була в сум'ятті.
Згодом, досвідчені в боях добровольці увійшли в підпорядкування ЗСУ хоч і не без опору. 2015 рік почався для України з тяжкої поразки під Дебальцевим. Але, на думку автора, це був рік, коли українські військові змінили ситуацію на свою користь. Сьогодні українська армія більша, сильніша і досвідчена. Вона налічує 250 тисяч особового складу, з яких лише 40 тисяч – цивільні. 75% солдатів – мотивовані добровольці. Звісно, Києву стає складніше проводити призови, але це ніяк не впливає на ядро оборони, яке складається з ветеранів нинішньої війни.
Наразі в зоні АТО перебувають 50 тисяч солдатів, і Київ може дуже легко відправити туди ще стільки ж, якщо буде треба. На додачу, Україна також має воєнізовані загони, підпорядковані МВС, прикордонні сили, а також спецназ СБУ, які разом налічують ще близько 40 тисяч. Також в України є 80 тисяч резервістів, яких можна мобілізувати в разі початку повномасштабної війни, 15 тисяч поліцейських спеціального призначення, КОРД, яких також можна використати для оборони країни. Але річ не тільки в кількості солдатів. Україна витрачає 2,5% свого ВВП на оборону, хоча до війни витрачала менше 1%. Звісно, ці 2,5% - це не так і багато, якщо подивитися на розмір української економіки. Однак це чітко вказує на пріоритети Києва.
Також Україна вчиться. Вона може справедливо заявити, що її армія єдина в світі з досвідом участі у танкових боях проти Росії і єдина, хто знає, наскільки росіяни вправні з безпілотниками і сучасними електронними методами війни.
"Хоча військові консультанти США і НАТО дають цінні поради українцям, вони відкрито визнають, що вчаться у них бойовим урокам, принесеним з фронту", - йдеться в статті.
Тому російське повномасштабне вторгнення дуже швидко зайшло б у глухий кут. Звісно, українська армія не може піти в наступ проти Росії. Але Москва більше не зможе повторити несподіваний наступ, як в Криму в 2014 році, без відповіді з боку українських військових. Сьогодні вони мають оборонну перевагу. Київ говорить із занепокоєнням про 40 тисяч російських військових в Криму, які можуть піти в наступ, частково заради того, щоб Захід продовжував допомагати. Але насправді Україна може без проблем відправити таку ж кількість солдатів на оборону в разі наступу з окупованого регіону.
Навіть якщо Росія зможе прорватися, українські військові і партизани не дозволять їй закріпитися. Москва дуже швидко зрозуміє, що її солдати у ворожому середовищі. До того ж Захід посилить санкції і, цілком вірогідно, передасть Україні летальну зброю включно з протитанковими комплексами "Джевелін", про що Київ давно просить.
Експерт переконаний, що Росія розуміє всі ці обставини. Мало що вказує на те, що вона готується до широкомасштабного наступу. Швидше за все, відправка сил до кордону України – це реакція на збільшення військових можливостей ЗСУ. Москва боїться, що Київ використає так званий "хорватський сценарій", щоб очистити свої території від загарбників за кілька років.
"Тож хороша новина в тому, що, попри панікерські заяви про неминуче вторгнення, Москва не зможе виграти цю війну силою. Погана новина – Москва, очевидно, не збирається поки визнавати свою поразку. Натомість, вона окопується, намагаючись виснажити Україну", - йдеться в статті.
Раніше експерт з питань Росії Саймон Сараджян писав на сторінках The National interest, що повномасштабна війна проти України поки що непотрібна Росії. Тому що окупація ще більшої частини територій сусідньої країни ніяк не допоможе Москві досягти бажаний цілей, таких як скасування санкцій і покірність Києва.
Тим часом, експерти Atlantic Council підкреслювали, що війна проти України триває надто довго для Росії. Росія, вірогідно, вважає, що війна надто затягнулася. Їй доводиться водночас допомагати проросійським бойовикам в Донбасі, воювати в Сирії і страждати від глибокої рецесії, яку посилюють санкції, введені за агресію проти України. Тож в інтересах Росії якомога швидше покласти край боям, навіть якщо Путіну доведеться піти на військове вторгнення, щоб добитися цього.