Виступаючи на конференції у Сочі минулого тижня, президент 3 знову лаяв США за "глобальну гегемонію" впродовж останніх 25 років і усунення Росії від створення світового порядку після Холодної війни.
Він озвучив також деякі розмиті припущення, натякнувши, що світ на чолі з США опинився в "хаосі", а організувавши військові авантюри в Україні і Сирії, Москва тепер зможе виступити проти Вашингтона на рівних.
Однак розрив між тим, уявленнями Путіна, які він висловив на 13-му саміті Валдайського клубу, і реальністю разючий. Про це пише Financial Times. Це розрив був підкреслений проектом бюджету, який уряд вніс в російський парламент на розгляд через день. В документі пропонувалося скоротити витрати на армію на 27% наступного року.
Припущення, що Росія "повернулася" як глобальна сила, обговорювалися на Валдайському саміті впродовж двох днів до появи на заході Путіна. Джлн Міршеймер з Чиказького університету проголосив відродження політики великих держав після унікальної "однополярності", яка панувала з 1991 року і наділила США, Китай і Росію ролями великих гравців. Деякі експерти заперечували його загальний аналіз, але ніхто з них не поставив під сумнів "велич" Росії.
Виступаючи, Путін неявно припустив, що російська демократія навіть була кращою, ніж американська. Він висміяв західні вибори, розмірковуючи про них як про набір "скандалів і копання в брудній білизні: хто кому дав ляпас, хто з ким спав". Він говорив про те, що Росія нібито "оточена системами, які дедалі більше стають розділеними, слабкими, хаотичними".
Однак, видання пише, що неназваний чиновник, який був присутній на економічній панелі Валдайського саміту, пояснив, наскільки амбіції Росії суперечать її можливостям. Західні санкції посилили російські внутрішні проблеми, змушуючи економіку РФ втрачати 1% зростання щороку. Ще більша проблема – це провал самої Росії провести структурну реформу своєї економіки і скоротити залежність від цін на енергоносії. Виробництво не зростало з 2008 року.
Росії варто було попрацювати над тим, щоб розвиватися за рахунок індустрій за межами нафтового і газового сектору, на який припадає 60% експорту. Їй варто компенсувати скорочення робочої сили ефективністю, стимулювати інноваційні технології, на які припадає значно менше від економіки, ніж у розвинених країнах.
Але перш за все, їй потрібні інвестиції. Приватний бізнес не хоче інвестувати, тому що вважає російське майбутнє невизначеним. Російський уряд інвестував великі суми в інновації і дослідження, значно більше, ніж уряди Китаю і Японії. Однак в цих країнах приватний сектор витрачав на подібні речі втричі більше, ніж уряд. Російський приватний сектор інвестував менше, ніж державний.
Росії потрібні реформи, такі як зміцнення права приватної власності і боротьба з корумпованими чиновниками, які душать бізнес.
"Росії потрібна більш миролюбна зовнішня політика, яка зробить свій внесок в розвиток економіки", - сказав неназваний чиновник виданню.
Раніше видання Financial Times писало, що Росія готується до великого скорочення бюджету, яке зачепить навіть армію. На Збройні сили Москва витрачала 23,7% від всього федерального бюджету, або 4,7% від ВВП. Але в 2017 році вона збирається скоротити цю статтю видатків до 17,5% від всього федерального бюджету, або 3,3% від ВВП.
Тим часом, "Інформаційний спротив" повідомляє, що Росія намагається скоротити фінансові витрати на утримання "ЛНР". Зокрема, за даними "ІС", передбачається змінити порядок продажу російської нафти і бензину в "ЛНР", викинувши зі схеми приватних "посередників" з РФ, і перейшовши на прямі поставки підприємству "Луганськнефтепродукт".
Також раніше повідомлялося, що Кремль скорочує фінансування бойовиків в Донбасі. З початку вересня змінено порядок фінансового забезпечення діяльності "органів управління" бойовиків.