Якби Росія захотіла розв'язати війну проти 3 за українським сценарієм, це було би складно, але цілком реально. Про це сьогодні пише оглядач видання Rzeczpospolita, який спробував прорахувати приводи для російського вторгнення.
Автор нагадує, що в НАТО побоюються нападу Росії на Латвію і Естонію з огляду на дуже велику російську діаспору в цих країнах, члени якої говорять російською мовою і таємно мають паспорт РФ. А саме захистом росіян президент Володимир Путін виправдав анексію Криму.
Автор робить висновок, що в Польщі немає етносів, яких би російська армія могла б прийти "захищати". Кашуби не симпатизують Росії і так званому "рускому міру", а захист польських українців після агресії в Україні теж сумнівний привід.
Залишається білоруси, які компактно проживають в Підляшші. Путін міг би оголосити їх частиною "православного міра" і прийти захищати їх від католиків-поляків. Але ініціатором конфлікту повинна була би стати Білорусь, президент якої нині сам побоюється появи на своїй території так званих зелених чоловічків.
На думку оглядача, найбільш вірогідним сценарієм нападу Росії на Польщу міг би стати конфлікт за територію Східної Пруссії, дві третини якої після Другої світової війни відійшли якраз польській стороні. А частина, яка відійшла СРСР, стала в результаті Калінінградською областю.
Автор нагадує, що впродовж перших повоєнних років Радянський Союз постійно порушував угоди з ПНР про розділ колишнього німецького королівства. В 1945 році тиран Йосип Сталін все ж таки погодився провести чітку лінію між країнами і навіть ухвалив рішення про передачу Польщі додаткових 1000 кілометрів квадратних прусської території. Аби розв'язати війну сьогодні, Путін міг би засудити рішення Сталіна і визнати його не дійсним.
Російський президент міг би закликати калінінградських імпортерів не платити податки Польщі при проведенні закупок у прикордонній зоні. Варшава була б змушена відреагувати на це. За порушення закону бізнесменів могли б навіть арештувати і притягти до відповідальності. У відповідь Росія знову б заговорила про захист своїх громадян і ввела війська. Але, на думку оглядача, навряд чи це підпадає під 5 статтю уставу НАТО про агресію проти союзників. Тож боронитися, швидше за все, довелося б самостійно.
"Звісно, це лише публіцистичне припущення. Але воно показує, що гібридна війна в Польщі цілком можлива", - йдеться в статті.
В цей же час, контррозвідка Латвії вже рік працює в посиленому режимі через війну в Україні і побоювання повтору українського сценарію на в Балтії. Також повідомлялося, що міністри оборони Латвії, Литви та Естонії підписали договір, який передбачаєстворення єдиного консультативної військового центру серед країн Балтії - Балтійського об'єднаного штабу.