Млява реакція світового співтовариства на пряму військову агресію в нейтральних морських водах спонукає Москви випробовувати свої можливості і далі. З одного боку, має місце відверто слабка реакція Заходу, який ще більше розділився на тих, хто розуміє, що насправді відбувається, і тих, кому все одно. З іншого - на цей раз Росія не сама.
Про це у своїй статті для DT.UA пише Олена Снігир, провідний спеціаліст Центру міжнародних досліджень Дипломатичної академії України ім. Г.Удовенка. За її словами, блокування Росією Керченської протоки могло б і далі залишатися непоміченим, проте Москва свідомо пішла на загострення ситуації, здійснивши напад на українські кораблі в нейтральних водах Чорного моря.
"Цей акт агресії робить російську політику в акваторії Азовського і Чорного морів частиною глобального протистояння принципам свободи морської навігації між США і Євроатлантичним блоком з одного боку і Китаєм, Росією, Іраном - з іншого. "Штовхання бортами" (поки що в переносному сенсі) вже тривалий час відбувається в окремих ділянках Світового океану, зокрема в Південно-Китайському морі, де триває суперечка між Китаєм та його сусідами; в Японському морі, де до цих пір не вирішено питання між Росією і Японією; в Ормузькій протоці, блокувати яку час від часу загрожує Іран; в Баб-ель-Мандебській протоці, де США, Франція, Великобританія, Японія, Саудівська Аравія і Китай мають постійну військову присутність", - зазначає експерт.
Детальніше про наслідки Керченської кризи читайте в статті Олени Снігир "Навипередки з міжнародним правом" у тижневику "Дзеркало тижня. Україна".