Не має значення, не змогла Росія чи не захотіла збільшити поставки газу до Європи протягом останніх тижнів. У будь-якому випадку, Кремль підірвав свою «претензію» бути надійним постачальником. Це також стимулювало найважливіших «клієнтів» Москви зменшити їхню залежність від постачання газу, контрольованого Росією, і збільшити використання внутрішніх відновлюваних джерел енергії, пише Bloomberg.
Нестача природного газу, від якої постраждала Європа, спричинила різке зростання цін та енергетичну кризу. На початку цього місяця ціни були майже в шість разів вищі, ніж на початку року.
Чотирнадцять постачальників енергоносіїв у Великій Британії, які продають газ та електроенергію більш ніж 2 мільйонам споживачів, ризикували збанкрутувати, опинившись у пастці між зростаючою вартістю закупівлі поставок і граничними цінами, які вони можуть стягувати зі споживачів.
Обіцянки президента РФ Володимира Путіна щодо більшої кількості російського газу для Європи допомогли знизити ціни на 40% з цього піку, але залишили їх в три з половиною рази вищими, ніж на початку січня — і це ще навіть не зима.
Дефіцит газу в Європі має багато причин — скорочення виробництва у Великій Британії та Нідерландах, різке зростання попиту після пом’якшення карантинних обмежень, невдача в відновленні запасів після довгої холодної зими минулого року.
Але головною причиною енергетичної кризи в Європі часто називають політичні ігри Кремля. Росія, яка утримує поставки, сповнена рішучості отримати схвалення Європи для свого нового трубопроводу «Північний потік-2».
Європейські комунальні підприємства зараз боряться з наслідками відходу від довгострокових контрактів з російською компанією-постачальником на експорт газу. Критики також звинувачують і європейські уряди, чий «порив» до відновлюваних джерел енергії не врахував думки про теплоізоляцію будівель і контроль над попитом, що залишило континент вразливим до енергетичної кризи.
Кожна сторона має власні плани. Чи то конкуруючі постачальники газу, які хочуть обмежити поставки Росії до Європи, чи російські енергетичні гіганти, які прагнуть створити, підтримувати та розширювати ринки для власних поставок.
Але одне цілком зрозуміло — Європа поки що не отримала від Росії стільки газу, скільки їй потрібно. І причини цього дефіциту мають менше значення, ніж сам факт.
Ситуація в Німеччині яскраво ілюструє проблему. Згідно з даними Gas Infrastructure Europe, станом на 27 жовтня газові сховища країни були заповнені на 71%. Але об’єкти, контрольовані російським «Газпромом» через його дочірню компанію, на які припадає майже чверть сховищ Німеччини, були заповнені лише на 21%.
«Газпром» міг транспортувати весь газ, необхідний за його контрактами з європейськими «клієнтами», але явно не поповнив власні сховища на континенті. Не дивно, що російська компанія визначила пріоритетом заповнення сховищ в Росії — було б помилкою цього не зробити.
Путін наказав компанії розпочати поповнення своїх європейських газосховищ після того, коли будуть заповнені вітчизняні майданчики. Це допомогло прискорити падіння європейських цін і полегшити занепокоєння, але явно не допомагає вирішити довгострокові проблеми.
Якщо «Газпром» просто не зміг викачати достатньо газу для заповнення як своїх внутрішніх, так і закордонних сховищ, європейські лідери повинні турбуватися, що відсутність у Росії потужностей з видобутку газу зробить їх ще більш вразливими до майбутнього дефіциту палива.
Якщо криза була частиною змови Кремля отримати схвалення для газопроводу «Північний потік-2» під Балтійським морем, це також має турбувати європейських лідерів. Вони повинні запитати себе, що буде наступним кроком у списку вимог Путіна? Зняття санкцій, запроваджених після ув'язнення російського опозиціонера Олексія Навального чи визнання анексії Криму Росією? У будь-якому випадку, європейська реакція має бути рішучою, резюмує видання.
Газова криза, що охопила Європу, може виявитися всього лише «квіточками». Як засвідчили кілька минулих років, глобальні ринки досить легко розбалансувати і значно складніше повернути в цивілізовані рамки. Про причини нинішньої енергетичної кризи, про те, як в умовах глобального ринку може виявитися, що ресурси, країни та обсяги пов'язані, і про можливі наслідки читайте у статті Сергія Корсунського «Не тільки підступ Росії: в чому причина і чим загрожує газова криза».