Під час зустрічі на Алясці найвищий дипломат Китаю Ян Цзечі досить цікаво відповів на заклик державного секретаря США Ентоні Блінкена "посилити міжнародний порядок, заснований на правилах". Цзечі сказав, що цими питанням займається ООН. Для Китаю та Росії Організація Об'єднаних Націй стає полем для геополітичних ігор, які можуть сформувати новий світовий порядок, пише The Washington Post.
Жорстка критика на адресу США з боку китайського дипломата під час переговорів із американськими колегами на Алясці має широке стратегічне значення.
«Те, чого дотримується Китай та міжнародне співтовариство - це система, орієнтована на ООН, і глобальний порядок, закріплений міжнародним правом, а не те, що намагається нав’язати невелика кількість країн», - сказав Цзечі.
Кіберпростір – це яскравий приклад сфери, у якій авторитарні держави на чолі з Китаєм та Росією використовують ООН для формування нових «правил гри», які можуть підірвати західні норми відкритості та демократії.
Ось як це працює: у грудні 2019 року, поки увага світу була зосереджена на скандальній поведінці колишнього американського президента Дональда Трампа, Росія отримала схвалення від Генеральної Асамблеї ООН розпочати розробку глобального договору про боротьбу з кіберзлочинністю. Тоді Сполучені Штати заявили, що мають "дуже серйозні занепокоєння", адже такий договір "може суперечити основним американським цінностям", однак це занепокоєння з боку США не викликало широкого резонансу.
Робота над новим договором ООН ще не розпочалася через пандемію коронавірусу. Перша редакційна зустріч запланована на травень. У разі завершення та ратифікації договір може замінити Будапештську конвенцію 2001 року про кіберзлочинність, яка була розроблена Радою Європи та ратифікована 65 країнами, включаючи всі провідні демократії, але ніколи не була схвалена Росією чи Китаєм, оскільки вони вважали її положення занадто «нав'язливими».
Іншим прикладом стратегічних ігор Росії та Китаю в межах системи ООН є створення Москвою (за підтримки Китаю) «кібердискусійного органу» ООН під назвою Відкрита робоча група зі всіма 193 державами-членами, яка має працювати паралельно з меншою групою урядових експертів із 25 країн, які видають звіти про складні технічні проблеми.
Головний радник з питань кібербезпеки президента Росії Володимира Путіна Андрій Крутських минулого місяця на засіданні Відкритої робочої групи ООН проголосив, що ця група представляє "тріумфальний успіх російської дипломатії".
Він звинуватив деякі країни у "дестабілізації міжнародної ситуації в інформаційній сфері" - імовірно, натякаючи на звинувачення США у тому, що Росія втручалася в американські вибори у 2016, 2018 та 2020 роках та про роль Москви у хакерській атаці SolarWinds.
Росія розраховує, що новостворена група ООН з питань кіберпростору з часом витіснить меншу групу експертів, перетворивши «технологічні дискусії» про безпеку Інтернету та телекомунікацій у політичні ігри.
Росія (знову ж таки за допомогою Китаю) намагалася взяти на себе управління Інтернет-простором через Міжнародний союз електрозв'язку ще в січні. Це, ймовірно, була спроба «скинути» приватний консорціум експертів, відомий як Інтернет-корпорація з присвоєння імен та номерів (ICANN).
Колишній президент Росії Дмитро Медведєв заявив, що "США повністю контролюють Систему доменних імен, що використовується для визначення IP-адрес", однак Міжнародний союз електрозв'язку проігнорував російську пропозицію.
Такі «геополітичні кібербої» можуть стати серйозною проблемою для захисту "порядку, заснованого на правилах" і для гарантування відкритого та безпечного Інтернет-простору. Авторитарні держави мобілізуються. Нещодавно Путін фактично заявив про намір Росії контролювати «нагляд за глобальним кіберпростором».
"Ми вважаємо, що необхідно укласти універсальні міжнародно-правові угоди, спрямовані на запобігання конфліктам та побудову взаємовигідного партнерства у глобальному кіберпросторі. Багато в чому завдяки нашим зусиллям інформаційна безпека стала пунктом порядку денного Генеральної Асамблеї ООН", - похвалився Путін.
Ці слова викликають тривогу, коли приходить усвідомлення, що Путін говорить про правила, схвалені переважно Китаєм та Росією. Парадоксально, але країни, які найбільш агресивно поводять себе у кіберпросторі, тепер хочуть охороняти глобальну безпеку в Інтернеті, встановлюючи при цьому власні стандарти. Демократичні країни повинні на це реагувати, резюмує видання.
У США підозрюють, що минулого року тисячі листів з Держдепартаменту країни викрали саме російські хакери.
Кіберзлочинці могли зламати електронну пошту Бюро Держдепу у справах Європи і Євразії та Бюро у справах Східної Азії і Тихого океану. Ці відомства працюють над відносинами між США та НАТО, європейськими та індо-тихоокеанськими партнерами.
Наприкінці березня хакери ГРУ Росії атакували комп'ютери семи депутатів парламенту Німеччини - Бундестагу - та 31 депутата Ландтагів, земельних законодавчих зборів. Мова йде про хакерське угруповання Ghostwriter, яке пов'язують з російською розвідкою.