Намагання розпізнати реальні плани президента Росії Володимира Путіна завжди є важким заняттям, особливо з огляду на його схильність порушувати статус-кво - як це було зовсім недавно, у 2014 році, коли Кремль анексував Крим, а згодом розпочав ескалацію в Донбасі. Однак зараз, ймовірно, Москва побачила хороший шанс перевірити «витривалість» нової адміністрації президента США Джо Байдена, стягуючи свої війська до українського кордону та загострюючи конфлікт із Києвом, пише CNN.
З березня Росія почала активно розширювати свою військову присутність у регіоні. За словами прес-секретаря Білого дому Джен Псакі, поблизу України зараз більше російських військ, ніж було напередодні анексії Криму в 2014 році.
«Сполучені Штати дедалі більше стурбовані ескалацією російської агресії на сході України», - кажуть у Білому домі.
За даними українських чиновників, формування російських військ на заході Росії та в Криму включають понад 50 тисяч військовослужбовців, що становить близько 18% сухопутних збройних сил Росії.
І тим не менше, окрім заяв Білого дому та Державного департаменту про те, що США відправляють до Чорного моря два військових кораблі ВМС, імовірно, як демонстрацію сили, адміністрація Байдена повільно починає вживати важливих заходів.
Можливо, як і більшість представників міжнародного співтовариства, адміністрація Байдена намагається з'ясувати реальну мету Путіна. Однак, незалежно від того, що замислила Москва, США повинні стримувати будь-які подальші акти агресії або потенційне захоплення території України, чітко попередивши про жорсткі наслідки, якщо Росія буде продовжувати свою агресивну політику в регіоні.
Здається малоймовірним, що Путін планує розпочати повномасштабне вторгнення в Україну прямо зараз, особливо з огляду на ризик значних втрат для Москви. Нарощування збройних сил може бути спробою знову тиснути на Україну з метою отримання відповідних політичних поступок, зокрема, щоб домогтися надання Києвом особливого статусу окупованим територіям.
Провокаційні дії Кремля також схильні показати Байдену, що Росія все ще розглядає Україну як значну частину своєї сфери впливу. Поки адміністрація Байдена окреслює свою зовнішньополітичну позицію, Путін намагається використати цей час для «встановлення кордонів» - у політичному та військовому відношенні на наступні чотири роки.
Останній хід Путіна - розстановка військ уздовж українського кордону, також може бути натяком на введення російських «миротворців» у регіон.
«Я не виключаю можливості одностороннього розміщення російських миротворців для нібито захисту російськомовного населення в Донбасі. Це дозволить Кремлю продовжувати розповідь про те, що Донбас страждає від «громадянської війни», і що Україна, а не Росія, винна в цьому. Це буде виглядати як прояв стриманості а не повільна анексія», - каже колишній посол США в Росії Олександр Вершбоу.
Хоча Москва описує ці прикордонні маневри як військові навчання, російський чиновник Дмитро Козак заявив, що його уряд може втрутитися з метою «захисту» російськомовного населення у разі потреби. Фактично, протягом останніх двох років Москва пропонувала російські паспорти жителям окупованих частин сходу України.
Оскільки напруженість залишається високою, Україна покладається на дипломатичні зусилля, звернувшись до союзників за підтримкою. На вихідних президент України Володимир Зеленський зустрівся в Стамбулі з лідером Туреччини Реджепом Ердоганом, який запевнив Київ у тому, що Туреччина підтримує територіальну цілісність України. Крім того, Зеленський повторив своє прохання надати своїй країні членство в НАТО.
Однак Путін ніколи не погодився б на розширення союзу Заходу та України. Зрештою, не випадково, що у 2014 році, коли Київ збирався стати на шлях вступу до Європейського Союзу шляхом підписання торговельного пакту, Москва відповіла анексією Криму, а згодом вторгненням у Донбас.
Хоча дипломатичні слова підтримки, висловлені демократичними союзниками, включаючи США, вітаються в Києві, Зеленський сказав, що зараз «Україні потрібно більше, ніж слова». Яким буде подальше ставлення до України в західних столицях, ще варто з'ясувати: є багато розчарувань щодо непроведених важливих реформ, які ставлять під загрозу наступний транш позики МВФ у розмірі 5 млрд доларів. Крім того, Україна зазнала критики через свою невдалу реакцію на початку пандемії, зараз країна має один із найбільших рівнів інфікування COVID-19 в Європі.
Тим не менше, США навряд чи будуть сидіти склавши руки і просто спостерігати за боротьбою Зеленського. Колишній посол США в Україні Вільям Тейлор заявив, що очікує подальших дій від Білого дому.
«Мета полягає в тому, щоб стримувати будь-яку агресію, вказуючи на потужну підтримку США та підготовку додаткових, жорсткіших санкцій та інших заходів для подальшого стримування Росії. Потужна допомога США для України в сфері безпеки продовжується і є ключовою», - сказав Тейлор.
І поки що, окрім надання протитанкових ракет Javelin, адміністрація Байдена оголосила про військову допомогу на 125 мільйонів доларів.
Але чи будуть подальші жорсткі санкції мати великий вплив на Путіна? Нові санкції повинні включати найсуворіші заходи, які обмежують можливості олігархів із найближчого оточення Путіна проводити фінансові, майнові та інші трансакції за кордоном. І насправді лише скоординовані дії між країнами можуть вплинути на підхід Путіна до України.
Наразі існує занепокоєння, що ескалація військ поставить Україну та Росію на безповоротний шлях, де суперечки можуть бути вирішені лише військовою силою. Але без негайної та рішучої реакції США і демократичних західних союзників Київ може не впоратися з агресією Кремля самостійно, резюмує видання.
Росія продовжує стягувати до кордону з Україною війська. Українська військова розвідка повідомила про підготовку росіянами масштабних провокацій, загострення в зоні ООС, спроби розширення зони окупації в Донбасі з можливим вторгненням на інших ділянках.
Україна провела консультації зі США, Францією, Німеччиною, Туреччиною, Грецією та іншими країнами. Ангела Меркель у ході розмови з Владіміром Путіним закликала його до деескалації, але в Кремлі про це промовчали.
Загострення на сході України обговорили також Ентоні Блінкен і Йенс Столтенберг. Вони акцентували увагу на термінову необхідність того, щоб Росія припинила агресивне нарощування військової потужності уздовж кордонів України і в окупованому Криму.