Росія заявляє, що почала відводити свої війська з Криму. Російські солдати починають відступати від українського кордону, але при цьому вони залишають не лише сліди від руху військової техніки, але й чергове повідомлення для України та її західних союзників. Москва намагається позиціювати себе як загрозу для «південно-східного флангу Європи», пише Financial Times.
Оголошення Кремля про припинення військового нарощування змогло частково нейтралізувати тривогу, що Кремль планує повномасштабну конфронтацію з Києвом.
Київ та Москва заглибилися в конфлікт з 2014 року, коли збройні формування РФ розпочали війну в українському Донбасі, а Кремль анексував Крим. Тим часом мирний договір, підписаний у Мінську в 2015 році, також почав заходити у глухий кут. Крім того, Київ не збирається йти на поступки перед Росією і надавати офіційну автономію окупованим територіям на сході.
Коли президент України Володимир Зеленський цього місяця відкрито попросив про членство в НАТО, це неабияк стривожило Кремль.
А пропозиція Зеленського зустрітися з російським президентом Володимиром Путіним стала визнанням того, що Україна не відмовляється від шляху до миру та мінських домовленостей, заявив старший науковий аналітик CNA Майкл Кофман.
«Вони дуже хотіли переконати Зеленського, що Києву потрібно змінити курс політики. Кремль хотів залякати Київ, показати що Україна врешті-решт буде сама по собі, і що це реальність, яку повинна прийняти українська влада», - сказав Кофман.
Російські війська поблизу кордону з Україною також показали Заходу, що ескалація може бути ціною за «недружню риторику» проти Кремля. Справжня ціна - це ризик реального конфлікту, якого ніхто не хоче.
«Слова Кремля були почуті», - вважає старший науковий співробітник Московського центру Карнегі Олександр Баунов.
Російське військове нарощування мало переконати президента США Джо Байдена зменшити напруженість у відносинах з Росією після того, як Вашингтон запровадив нові санкції проти Москви та попередив про «наслідки», якщо лідер опозиції Олексій Навальний загине в в'язниці.
Байден «образив» Путіна, назвавши його вбивцею. Але потім президент США запросив Путіна на двосторонній саміт - зазначивши, що, попри нові санкції, США все ще відкриті до діалогу.
Під час свого звернення до нації Путін погрожував «ворогам Росії», але зрештою зрозумів, що краще зменшити напругу, «відступити, щоб задовольнити пропозицію Байдена», вважає Баунов.
«Путін хоче зустрітися з Байденом і спробувати перетягнути його на свій бік», - каже аналітик.
Російські військові навчання вийшли далеко за рамки звичайної операції. За останні тижні Москва переправила до кордону з Україною близько 100 тисяч військовослужбовців, а також танки, літаки, військово-морські сили і навіть радіоелектронну техніку.
Порушення режиму припинення вогню на передовій, активізація бойовиків у Донбасі також ще більше напружувала ситуацію.
Масштаби військового нарощування допомогли Росії тримати Захід та Україну у напрузі, адже з такою кількістю військових Кремль міг би почати реальне вторгнення. Москва довго зберігала «туманні наміри», чітко не оголошуючи про свої плани.
«Проблема Кремля полягає в тому, що йому не подобається український політичний курс. Україна рухається на Захід, а європейці та американці підтримують переконання Києва», - сказав Кофман.
Попри те, що російські війська відходять, Москва все ще шукає нові можливості посилити тиск на Україну в майбутньому. Міністр оборони Сергій Шойгу заявив, що Росія частково залишить своє військове обладнання та озброєння на базі біля українського кордону перед спільними військовими навчаннями з Білоруссю цього літа.
Протягом останніх місяців Київ намагався створити альтернативну систему переговорів, відому як Кримська платформа, де має обговорюватися скасування анексії Криму. Близько десяти, переважно західних країн, а також Туреччина, виявили готовність взяти участь у саміті.
Спікер ТКГ Олексій Арестович заявив, що військове нарощування РФ біля українського кордону було «стратегічним блефом», тиском на Київ з метою поступки.
«Росія не має фізичної можливості вести війну проти України», - сказав Арестович.
Він припустив, що військові навчання Кремля були спрямовані на відволікання уваги від рецесії економіки Росії та посилення патріотичних настроїв перед парламентськими виборами у вересні.
Але недостатня рішучість західних країн у відповіді на демонстрацію сили Путіна на східному кордоні України може ускладнити пошук альтернативного рішення конфлікту.
Оголошення про відведення військ показує, що Путін не планував реального вторгнення, а використовував свою тактику брязкання шаблями, щоб досягти певних дипломатичних цілей. Але якщо західні союзники України будуть в’яло реагувати на подібні «маневри Росії» або не підтримають прагнення України до вступу в НАТО, Путін визнає свою військову тактику успішною і буде повторювати її знову і знову в майбутньому, резюмує видання.
22 квітня Росія оголосила про завершення "раптової перевірки боєготовності", під приводом якої стягнула війська до кордонів України. Одночасно з навчаннями активізувалися російські контингенти в Білорусі, окупованому Криму, Придністров'ї та акваторії Чорного і Азовського морів.
Українська військова розвідка повідомила про підготовку росіянами масштабних провокацій, загострення в зоні ООС, спроби розширення зони окупації в Донбасі з можливим вторгненням на інших ділянках.
Офіційні спікери РФ почали погрожувати Україні «незворотними наслідками» і «початком кінця». Україна провела консультації зі США, Францією, Німеччиною, Туреччиною, Грецією та іншим країнами.
Лідери США і ЄС закликали Росію до деескалації.
Держави-члени ОБСЄ засудили дії Кремля. Керівники МЗС G7 закликали Росію припинити провокації на кордоні, а також відзначили стриманість України.
Детальніше про ситуацію і перспективи України в поточних умовах - у статті Сергія Немирича «Військова тривога квітня 2021года: кілька простих висновків» для читачів ZN.UA.